Він клав на закони: Зеленський за два роки щонайменше вісім разів порушив Конституцію



  19 жовтня 2021, 21:57    
  News UA

Два з половиною роки тому під час передвиборчої компанії кандидат у президенти України Володимир Зеленський сказав: “Якщо я колись порушу закон, я піду сам”. Сьогодні він глава держави, який вже щонайменше вісім разів Конституцію України.

Перед усім мова про законопроєкти, які за процедурою потрапили до нього після того, як їх ухвалив парламент. Так, уже у восьми законопроєктів, ухвалених при президенті Зеленському сплив термін, за який, згідно з законодавством України, глава держави має підписати документ або накласти на нього вето та зі своїми зауваженнями повернути до Ради.

Отож сьогодні є вісім законопроєктів, які підтримала монобільшість президента України, натомість сам Володимир Зеленський їх ігнорує, про це йдеться у матеріалі видання “Бабель“.

1. Законопроєкт 0941 гарантує право на правосуддя українцям з тимчасово окупованих територій.

Чинний парламент отримав цей документ вже з великою передісторією. Після окупації Донбасу і Криму Росією жителям цих територій дозволили звертатися до судів не за місцем проживання, а безпосередньо в київські. Назву цих судів виписали в окремому законі. Але внаслідок судової реформи частину судів перейменували. Наприклад, Київський апеляційний адмінсуд став Шостим апеляційним адмінсудом. У закон ці зміни не внесли — стався казус: українці з окупованих територій повинні звертатися в уже неіснуючі суди. Законопроєкт, який чекає на підпис президента, ці питання повинен вирішити.

Відповідний законопроєкт Рада ухвалила 2 грудня 2020 року, 203 з 275 голосів дали “слуги”. Президент мав прийняти рішення до 23 грудня 2020 року.

2. Законопроєкт 2260 стосується державної служби.

Документ узгоджує низку законів із законом про держслужбу і дозволяє подавати частину документів до держорганів в електронному вигляді.

Відповідний законопроєкт Рада ухвалила 16 грудня 2019 року, 231 із 255 голосів дали “слуги”. Президент мав прийняти рішення до 2 січня 2020 року.

3. Законопроєкт 2689 вводить у Кримінальний кодекс злочини проти людяності та детально описує всі можливі воєнні злочини.

Передбачається, що документ допоможе правильно кваліфікувати злочини Росії на окупованих територіях — зараз зробити це складно, а іноді неможливо. У результаті одні й ті ж дії окупантів різні українські суди оцінюють по-різному. Якщо закон ухвалять, то, наприклад, знищення Росією культурних памʼяток у Криму буде таким же тяжким злочином, як убивство мирних громадян. У законопроєкті за це передбачено від 7 до 15 років. Згідно з чинним законодавством — це знищення памʼяток архітектури та позбавлення волі максимум до трьох років.

Відповідний законопроєкт Рада ухвалила 20 травня 2021 року, 218 із 248 голосів дали “слуги”. Президент мав прийняти рішення до 22 червня 2021 року.

4. Законопроєкт 3633 вносить зміни до Кримінального кодексу і посилює відповідальність за злочини проти журналістів.

Документ збільшує штрафи за перешкоджання їхній роботі та посилює покарання за напад на журналістів організованою групою. Якби президент підписав законопроєкт вчасно — до 24 лютого 2021 року, уже колишньому голові Укрексімбанку Євгену Мецгеру за напад на знімальну групу програми “Схеми” загрожував би в десятки разів більший штраф.

Відповідний законопроєкт Рада ухвалила 20 травня 2021 року 2 лютого 2021 року, 218 із 341 голосу дали “слуги”. Президент мав прийняти рішення до 24 лютого 2021 року.

5. Законопроєкт 3681 щодо тимчасових слідчих комісій Верховної Ради.

Такі комісії на рівні парламенту займаються різними резонансними справами, наприклад, справою”вагнерівців”. Нічого принципово важливого законопроєкт не пропонує: він скасовує секретаріат комісій і дозволяє залучати до забезпечення їхньої роботи співробітників апарату ВР та інших держорганів.

Відповідний законопроєкт Рада ухвалила 2 вересня 2020 року, 214 із 281 голосу дали “слуги”. Президент мав прийняти рішення до 23 вересня 2020 року.

6. Проєкт 4203 вносить зміни в закон про Нацполіцію і регулює роботу Державних університетів внутрішніх справ.

Нові повноваження отримують ректори — вони можуть самі підбирати викладачів серед співробітників поліції та присвоювати їм спецзвання поліцейських — майор, підполковник тощо.

Відповідний законопроєкт Рада ухвалила 16 грудня 2020 року, 212 із 246 голосів дали “слуги”. Президент мав прийняти рішення до 4 січня 2021 року.

7. Проєкт 4334 стосується процедури публікації рішень парламенту.

Сьогодні, щоб закон набув чинності, після схвалення президента його повинні опублікувати в парламентській газеті “Голос України”, бюлетені “Відомості Верховної Ради України” та на сайті ВР. У новому законопроєкті “Відомості Верховної Ради” з цього списку виключили.

Відповідний законопроєкт Рада ухвалила 16 грудня 2020 року, 212 із 246 голосів дали “слуги”. Президент мав прийняти рішення до 4 січня 2021 року.

8. Проєкт 4414 стосується нумерації скликань місцевих рад.

Плутанина з ними виникла у 2009 році, коли Конституційний суд скасував єдину нумерацію. Після чого дострокові вибори в окремих місцевих радах проблему посилили. Натомість документ пропонує врегулювати питання і на рівні всієї країни вирішити, що на чергових виборах 25 жовтня 2020 року люди обрали місцеві ради восьмого скликання, а не сьомого, девʼятого або дванадцятого. Закон також пропонує рахувати скликання місцевих рад тільки за черговими виборами.

Відповідний законопроєкт Рада ухвалила 28 січня 2021 року, 214 із 263 голосів дали “слуги”. Президент мав прийняти рішення до 24 лютого 2021 року.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть абзац у тексті та натисніть Ctrl+Enter


Шановні друзі! Сайт потребує Вашої підтримки!



ТОП-НОВИНИ ЗА ДОБУ




«    Травень,2022    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31