Настав час діяти та допомогти Україні, яка платить найвищу ціну за свою безпеку та безпеку всього світу.
Про це він заявив постійний представник України при ООН Сергій Кислиця під час надзвичайної та спеціальної сесії Генеральної асамблеї ООН, присвяченої ситуації в Україні.
Кислиця на початку свого виступу зачитав фрагменти листування з телефона вбитого російського військового з матір’ю, де він зізнався, що бере участь у війні в Україні і що їх називають фашистами, і йому страшно.
"Настав час діяти та допомогти Україні, яка платить найвищу ціну за свою безпеку та безпеку всього світу. Якщо Україна не виживе, міжнародний мир не виживе. Якщо Україна не виживе, Організація Об’єднаних Націй не виживе. Не треба тішити себе ілюзіями. Якщо Україна не виживе, не треба буде дивуватися, що зазнає поразки демократія", - наголосив Кислиця.
Він також вчергове поставив під питання легітимність перебування Росії в ООН та Раді Безпеки. Адже після розпаду СРСР країни-члени ООН не голосували за те, щоб Росія стала членом організації.
Дебати тривали цілий день. Із промовами, які засуджують дії Російської федерації, виступили десятки держав з усіх куточків світу. Вони також закликали Генасамблею проголосувати за нову резолюцію, яка засуджує дії Росії та містить низку заходів, мета яких зупинити агресію та надати гуманітарну допомогу.
Дебати продовжаться 2 березня. Тоді ж очікується і голосування Генасамблеї за нову резолюцію. Частина тексту та окремі положення документу були скопійовані з проекту резолюції Ради Безпеки, прийняття якої 25 лютого заблокувала Росія.
У понеділок підписи під проектом нової резолюції поставило більше 80 країн, і цей процес продовжується. Для українських дипломатів важливо зібрати якомога більше голосів під час голосування та показати, що переважна більшість країн-членів ООН підтримують Україну.
Нагадаємо, старт надзвичайної та спеціальної сесії Генасамблеї дала резолюція Ради Безпеки ООН, яка була прийнята 27 лютого із застосуванням механізму "Єднання заради миру". Рада Безпеки не вдавалася до цього інструменту з 1950-х років.
Він дозволяє не закривати сесію та продовжувати засідання, враховуючи розвиток ситуації та виникнення нових потреб. Він також дає змогу Генасамблеї, а не Раді Безпеки розглянути та прийняти рішення щодо направлення в Україну операції з підтримання миру.
