Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко 22 вересня ухвалив рішення скасувати як незаконну та необґрунтовану постанову про закриття так званої справи "Роттердам+".
У пресслужбі САП
повідомили, що одночасно з цим очільник антикорупційної прокуратури повністю змінив групу прокурорів у цій справі "через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування".
"Керівник САП виявив численні неузгодженості у висновках та аргументації прокурора під час закриття цієї справи, неповноту дослідження матеріалів справи прокурором, невідповідність висновків прокурора фактичним обставинам кримінального провадження", - повідомили у відомстві.
Це означає, що подальші рішення у цій справі прийматиме вже оновлений склад прокурорів у повній відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу.
У САП додали, що очікують на повний текст рішення суду, чия правова позиція буде врахована надалі під час здійснення досудового розслідування та ухвалення рішень у справі.
"Роттердам+" - формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції, нагадує Суспільне. Вона застосовувалася у 2016-2019 роках. Вартість вугілля, що використовувалось для ТЕС, залежала від ціни на вугілля у порті міста Роттердам, у Нідерландах. До цієї ціни додавали вартість транспортування вугілля. Водночас левову частку вугілля ТЕС купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій. Тобто насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки. Згідно з розслідуванням, найбільше прибутків від такої формули отримував Рінат Ахметов - його компанія ДТЕК була монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні.
За даними НАБУ, запровадження формули "Роттердам+" завдало державі та українцям збитків на загальну суму 18,87 мільярда гривень - це кошти, які споживачі переплатили ТЕС за електроенергію через те, що у її собівартість заклали доставку вугілля з Роттердама.
Нагадаємо, 8 серпня 2019 року НАБУ повідомило про підозру шістьом особам, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському. За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану "формулу Роттердам+". Ним підозрювані створили умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії на гуртовий ринок електроенергії, завдавши державі збитків у 18,9 мільярда гривень.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу "Роттердам+" 27 серпня 2020 року цього року через відсутність перевірених та вичерпних доказів вини підозрюваних. 24 вересня Вищий антикорупційний суд підтвердив законність рішення САП. Суд визнав, що прокурор САП ухвалив рішення про закриття справи в повній відповідності до чинного законодавства і після належного аналізу всіх зібраних слідством за 3,5 роки матеріалів.
Після цієї заяви Нікопольський завод феросплавів Ігоря Коломойського і Центр протидії корупції подали позов до Вищого антикорупційного суду проти закриття справи. 25 вересня їхні заяви об'єднані в загальне провадження.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у середу, 21 вересня, скасувала рішення судді Широкої від жовтня 2021 року, яка залишила у силі постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про закриття справи "Роттердам+".
