Росія перейшла межу зловживання діяльністю своїх дипломатичних відомств в країнах Заходу, на що послідувала відповідь. Солідарною реакцією України в такій ситуації мало б стати рішення про розірвання дипломатичних відносин з країною-агресором. Таку думку в коментарі
УНН висловив колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.
Так, лише у квітні рішення про оголошення персоною нон грата російських дипломатів приняли Чехія, Польща, США, Італія, Латвія, Литва, Естонія, Словаччина, Румунія, а також і Україна.
“Це не є таємницею, що Росія зловживає діяльністю дипломатичних відомств для того, щоб займатися шпигунством, і не тільки — також такими, на мою думку, неприйнятними речима, як отруєння, вбивства, і всі ті моменти, які до дипломатії не мають ніякого відношення. Звичайно, немає країн, мабуть, які не використовують дипломатичні відомства як певний дах для своїх спецслужбістів, але є певні межі. І коли ці межі країна переходить, тоді її карають”, — розповів дипломат.
Так, з його слів, зазвичай у таких випадках процес оголошення того чи іншого розвідника персоною нон грата відбувається не публічно, відповідний співробітник “тихенько зникає з країни, без скандалу”.
“Коли ж ситуація переходить всі можливі і неможливі межі, тоді країна це робить демонстративно, публічно, для того щоб показати своє невдоволення тим, що відбувається. Зараз мабуть настав той момент, коли країни повиймали зі своїх архівів певні справи і починають пред’являти рахунок Російській Федерації за те, що вона робила і продовжує робити”, — зауважив співрозмовник УНН.
На його думку, у цьому відношенні зараз працював загальний підхід Заходу для Росії як до країни, яка порушує міжнародне право.
Одним з таких елементів висловлення своєї незгоди і незадоволення тим, що вона робить, є зокрема і висилання дипломатів — шпигунів.
На питання про те, чому Захід дійшов такого висновку саме зараз, Огризко зазначив, що сьогодні, вперше за багато років, складається ситуація, коли країни західного світу розуміють, що продовжувати робити вигляд, що нічого не відбувається — означатиме значно більше втрат, аніж здобутків.
“Я вважав і вважаю, що ми не маємо права мати дипломатичні відносини з країною, яка захоплює частину нашої території, ба більше — вбила 14-15 тисяч наших людей і спричинила те, що 1,5 млн українців є переміщеними особами тощо — це, на мою думку, не є прийнятним у будь-якому випадку. Тому я сказав би, що нашою солідарною реакцією було б рішення про розірвання дипломатичних відносин з країною-агресором. Це не означає, що не можуть існувати консульські відносини. Немає жодного автоматизму між розірванням дипломатичних відносин і наявності консульських відносин”, — зазначає колишній міністр.
Так, існує думку, що головна мета дипломатичної роботи України РФ — це захист інтересів українців, які там знаходяться.
Однак, співрозмовник УНН із такою думкою не погоджується.
“По-перше, від того, чи у нас є відносини, чи їх немає, зовсім не залежить, чи ми можемо надавати ту допомогу. Всім відомо, що, якщо Росія нікого не хоче допускати до арештованого чи затриманого тощо — то вона цього і не робить. Тому, від цього рівень захисту наших громадян за рівним рахунком ніяк не зміниться”, — сказав Огризко.
Так само це стосується і консулів — якщо Росія чогось не хоче робити, то, чи маємо ми там консула, чи ми його там не маємо, жодним чином нічого не означає, пояснив дипломат.
“Тому, це політичне рішення — або ми маємо політичну волю, або ні. Якщо маємо - тоді рішення приймається, якщо ні — то ми будемо розказувати що ми захищаємо там тих, кого насправді не захищаємо”, — додав він.