Кейс Шарія дуже показовий у своїй провальності. Його варто внести в підручники зі стратегічних комунікацій, як приклад створення «опозиціонера в екзилі» з пересічної кримінальної біографії. Саме Україна створила «шарія» та піднесла цей медійний інструмент Кремлю на блюдечку з блакитною облямівкою. Це відбулося не навмисно, а виключно завдяки непрофесійності та безсистемності знешкоджувальних дій. Про це повідомила юристка Ганна Маляр на своїй сторінці в мережі
Facebook.
Маляр нагадала, що з 2011 по 2021 Україна хотіла обґрунтовано притягти Шарія до кримінальної відповідальності по двом провадженням, але через непрофесійність так і не змогла цього зробити. Тож, 10 років, які зволікала Україна, стали в нагоді Шарію для розгону шаленої політичної активності.
Юристка зазначила, що замість того, аби довести до кінця розпочаті кримінальні провадження, у квітні 2019 року Шевченківський районний суд Києва відмовився ініціювати екстрадицію, скасував розшук і заочний арешт Анатолія Шарія, а також повернув його справу щодо перестрілки в Макдональдзі на додаткове розслідування в прокуратуру.
А у вересні 2019 рішенням Солом’янського суду міста Києва повернули на додаткове розслідування та зняли з розшуку й по другій справі за ст. 383 Кримінального кодексу. Йдеться про обвинувачення в інсценуванні замаху на самого себе. Визначальним критерієм для суду стала необхідність перевірки доводів підсудного та його захисника, щодо можливої фальсифікації даної кримінальної справи, як одного з елементів його переслідування в державі, що стало наслідком отримання статусу політичного біженця.
«Не бачу сенсу розбиратись, яка ланка тут непрофесійно спрацювала – чи на стадії досудового розслідування, чи судового, бо це все держава, яка програла Шарію. Адже провадження були відкриті ще у 2011 році – тож на розслідування й доказування вини був час. Власне, як був час і на співпрацю з країнами ЄС. Скажімо, Литва ще у 2015 році почала перевірку щодо позбавлення Шарія статусу політичного біженця. Тож, була можливість допомогти всіма силами задля пришвидшення процесу», – розповіла Маляр.
Юристка прокоментувала те, що Литва анулювала всі документи Анатолія Шарія та визнала його персоною нон ґрата. За її словами, формально є підстави для відмови у видачі, бо йому оголосили підозру в державній зраді. А це не загально кримінальний злочин, а злочин у сфері політики.
«Тобто, з одного боку – нарешті діяльність Шарія викликала підозру в державній зраді, з іншого – ми повинні розуміти, що саме через цю статтю допомагати нам ніхто не буде. А розслідування тих злочинів, по яких ми могли розраховувати на міжнародну допомогу, Україна провалює. Тож, тепер усе залежить від позиції та законодавства країни його перебування – наразі Іспанії, якщо він там. Найбільш технічно можливе в цій ситуації – лише заочне засудження», – сказала вона.
