Державна служба з етнополітики і свободи совісті у взаєминах із церквою Московського патріархату діє і буде діяти виключно у рамках Конституції та законодавства України
Є чинний закон і є відповідальність за його виконання, як з боку релігійних організацій, так й з боку державних органів, сказав начальник відділу у справах релігії ДЕСС В'ячеслав Горшков в інтерв’ю РІСУ.
За його словами, закон України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", прийнятий рік тому і який вніс низку правок до чинного законодавства, не передбачає варіативність кроків держави. Зокрема, стаття 16 ЗУ "Про свободу совісті та релігійні організації" визначає конкретні кроки, які має зробити ДЕСС у разі невиконання припису з боку Київської митрополії УПЦ про розірвання стосунків з РПЦ МП.
"І вони неодмінно будуть зроблені, якщо релігійна організація не надасть звіт про усунення порушень або наданий звіт не підтвердить усунення порушень, зазначених у приписі, а також за відсутності підстав для відкликання припису про усунення порушень", — наголосив Горшков.
Що попереду в УПЦ МП
Якщо Київська митрополія УПЦ не виконає припис, то передусім вона буде офіційно визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена. А тому далі ДЕСС буде дотримуватись наступної процедури:
Читайте також: У ГО "Спільнота Оленівки" закликали обміняти Онуфрія на важкопоранених азовців, які перебувають у полоні росіян з 2022 року
1) направить відповідні приписи релігійним організаціям, які входять до структури (є частиною) або пов’язані із структурою КМ УПЦ;
2) надішле повідомлення про визнання КМ УПЦ афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена, до Фонду державного майна України, органів місцевого самоврядування, інших юридичних і фізичних осіб, щодо яких є відомості про надання ними відповідній релігійній організації у користування майна, для дострокового припинення прав користування майном, у тому числі дострокового припинення договорів оренди відповідного майна, укладених з релігійною організацією, скасування (дострокового припинення дії) рішень про надання відповідного майна у користування;
3) звернеться до суду з позовом про припинення релігійної організації КМ УПЦ.
"Як бачите, кроки серйозні, і це не опції. Процедура дуже чітка і я не думаю, що тут будуть якісь показові рішення чи "галочки" у звітах", — зауважив начальник відділу у справах релігії ДЕСС.
Якщо справа дійде до суду, то може розпочатися довга тяганина.
"Натомість затягування судових справ не є чимось нескінченним, все ж таки в Україні існує відповідальність за зловживання процесуальними правами", — підсумував Горшков.
