Якщо ми не зможемо вирішити ситуацію в освіті, це означає, що через 10-20 років випускники шкіл залишаться двомовними, а це означає, що вони надаватимуть перевагу недержавній мові в приватному спілкуванні
Про це в ефірі Еспресо заявив колишній уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
"За визначенням і в тілі рішення Конституційного Суду України про конституційність мовного закону, написано в тому числі і про те, що двомовність може загрожувати нашій мовній ситуації в державі", - сказав він.
Кремінь наголосив, що в першу чергу, йдеться про російсько-українську двомовність, яка є штучною, і це є наслідком тривалого зросійщення України, особливо обласних центрів, особливо півдня і сходу країни.
"І мені дуже прикро констатувати те, що пані Коновалова, яка обіймає посаду заступниці міністра освіти з питань загальної та середньої освіти, а за останні роки, я вже не пам'ятаю, вона третя чи четверта, хто на цій посаді про це говорить, вона констатувала, але не запропонувала факти, як ситуацію можна стабілізувати, принаймні у сфері освіти. Вона мала б сказати про те, що починаючи з 2022 року з ініціативи уповноваженого Кременя та голови Державної служби якості освіти Гурака проводяться щорічні соціологічні дослідження з метою визначення рівня володіння і застосування державної мови в освітньому процесі трьома учасниками - це педагогічними працівниками, здобувачами освіти і їхніми батьками", - вважає ексуповноважений.
Він розповів, що з 22 по 25 рік ситуація кардинально змінилася, тим паче є декілька речей, які на це вплинули.
"По-перше, ефективна дія закону і діяльність уповноваженого і всієї нашої команди, включаючи Національну комісію з стандартів державної мови. По-друге, зі шкільної програми було вилучено з курсу зарубіжної літератури величезну кількість текстів російського походження із поширеними відповідними наративами. По-третє, зі 100 тис. здобувачів освіти, які навчалися російською мовою зараз не залишилося майже жодного. Плюс було посилено контроль за застосуванням державної мови в освітньому процесі", - сказав Кремінь.
За його словами, в оцих всіх висновках, які ми проводили щороку, були рекомендації Міністерству освіти, як ситуацію стабілізувати.
"Це стосувалося мовних курсів для батьків, а батьки просять: "Допоможіть нам з опануванням державної мови". Це питання застосування педагогічними працівниками державної мови на перервах, в учительських і так далі. Це проведення публічних заходів і створення додаткових можливостей для застосування української мови, ну і, звичайно, питання медіаграмотності. І все, що я бачу тут, достатньо подивитися рекомендації уповноваженого", - заявив він.
Кремінь додав, що там йдеться про те, що основні джерела зросійщення або двомовності в Україні - це, в першу чергу, це медіа.
"Я кажу, в такому випадку, за соціальні мережі: TikTok, Instagram, Telegram. Я наполягаю на тому, що Telegram в Україні повинен бути заборонений. Це, звичайно, зовнішня реклама і вивіска інформації для загального ознайомлення. Це сфера обслуговування, це діяльність органів місцевого самоврядування. У нас є частина російськомовних депутатів в окремих куточках, але їх майже не залишилося. І це, на превеликий жаль, освіта. Якщо ми не зможемо стабілізувати мовну ситуацію в освіті, це означає, що через 10-15-20 років випускники цих шкіл залишаться двомовними, а це означає, що вони надаватимуть перевагу не державній мові в приватному спілкуванні, а залежно від того, якою мовою спілкується школяр вдома, такою мовою він буде спілкуватися і в інших сферах суспільного життя. Тому це питання надзвичайно важливе. Освіта - це наш стратегічний оберіг, це наш форпост", - підсумував ексуповноважений.
