Караїми хочуть заснувати свій представницький орган в Україні за аналогією із Меджлісом кримськотатарського народу. 
Про це «Крим.Реалії»
розповіла засновниця Спілки караїмів України Олена Арабаджі.
«Засновуємо представницький орган, за допомогою якого наша держава реалізовуватиме закон «Про корінні народи України». Чому це важливо? Тому що з нами тепер розмовлятимуть не як з окремими особами, а з нами розмовлятимуть як із представниками корінного народу України», – пояснила Арабаджі.
За переписом населення 2001 року в Україні проживали 1200 караїмів.
Караїми – корінний народ України. Вони проживають на території Кримського півострова з XIII століття. Стрижнем караїмської спільноти є їхні вірування: вони визнають Тору, відмовляючись від її догматичних трактувань релігійними установами, бо вважають, що інтерпретувати Святе Письмо має той, хто його читає. Представників цього народу в Україні залишилося близько тисячі. Більшість із них мешкає у нині окупованому Криму, решта ж – у містах Галичини, Волині, Слобожанщини та Приазов’я. Караїми завжди були хоч і малочисельною, але достатньо впливовою спільнотою. Київських караїмів, наприклад, в кінці ХІХ століття не налічувалося і 300 осіб. Та один із представників спільноти меценат Соломон Коген профінансував будівництво кенаси у самому центрі міста, на вулиці Ярославів Вал. Проєкт замовили одному з найбільш іменитих архітекторів в українській історії – Владиславу Городецькому. Кенаса не прослужила громаді й 30 років, адже її відібрала радянська влада. Нині ця будівля відома як Будинок актора. Етнічна самобутність караїмів ледь витримала випробування часом: попри мінливі політичні процеси, хвилі антисемітизму та антирелігійні кампанії Радянського Союзу на історичних українських землях караїми зберігають крихти своєї історії та культури.
