Освітній процес у школі повинен тривати українською мовою. Водночас, якщо в закладі освіти трапляються конфлікти на мовному ґрунті, це означає, що погано працює керівництво, і його слід замінити. 
Таку думку
в інтерв’ю «Главкому» висловив мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
«Відповідальним за дотримання мовного законодавства є і керівник закладу освіти, і його засновник. Якщо ми говоримо про конкретних вчителів і нездатність директора забезпечити освітній процес українською, звичайно, ми ініціюємо звільнення або попередження чи догану такому директору», – сказав уповноважений з питань захисту державної мови.
За словами Тараса Кременя, є випадки, коли керівники закладів йдуть назустріч і самі нейтралізують проблему на самому початку.
«Так, минулого тижня в Київському торговельно-економічному університеті одна з доценток почала принижувати своїх студентів і доводити, що може розмовляти тією мовою, якою захоче. Одразу адміністрацією було прийнято рішення розірвати з нею трудові відносини», – пояснює мовний омбудсмен.
Також розголосу набула історія у львівській школі, коли на вчительку нібито почало тиснути керівництво за те, що вона просила хлопчика-переселенця розмовляти державною мовою.
«На львівський епізод була оперативна реакція з боку керівництва міського управління освіти, і я завдячую їм за це. Вони провели роботу і з вчителями, і з директором школи та вкотре наголосили на неможливості дискримінації здобувача освіти за мовною ознакою. Якщо такі випадки, як згаданий, і трапляються, то ми чітко комунікуємо з місцевою владою та розбираємося в ситуації», – переконує Тарас Кремінь.
Нагадаємо, 13 січня, Лариса Ніцой повідомила про те, що у львівській школі №87 імені Ірини Калинець звільнили вчительку української мови, завуча школи за те, що вона попросила дитину-переселенця говорити в освітньому закладі державною мовою.
