Найбільш привабливими активами, що знаходилися в Криму до анексії, зараз володіє обмежене коло осіб, серед яких – особи із оточення російського президента олодимира Путіна, а також кілька українських чиновників часів президентства Віктора Януковича. Про це пише російське видання
«Нова газета» у матеріалі-розслідуванні щодо людей, які «заволоділи кримським майном, посадили в депутатські і міністерські крісла своїх людей, примножили і продовжують примножувати свої статки, часом вступаючи в сутички один з одним».
Зокрема, на узбережжі біля урочищ Батилиман і Аязьма, недалеко від селища Ласпі, будується так звана «дача Ковальчука».
Друг Путіна Юрій Ковальчук є основним бенефіціаром банку «Росія», з яким пов'язані структури, що зараз володіють садибою. До 2007 року тут розташовувався пансіонат «Мис Айя», в 2007-му його землю викупила родина колишнього президента України Віктора Януковича. Після 2014 року у кримського маєтку Януковича з'явився новий власник – пітерське ТОВ «Берег».
Земля під садибою в Батилимані, 3,8 гектара біля моря, дісталася компанії «Берег» за вкрай низькою ціною – її орендують в уряду Севастополя за 105 тисяч рублів на місяць.
Ковальчук одним із перших серед російських мультимільярдерів почав працювати в Криму після окупації, завівши на півострів банк «Росія».
У грудні 2020 року ТОВ «Південний проєкт» (дочірнє підприємство банку «Росія») купило знаменитий винзавод «Массандра». У грудні 2017 року «Південний проєкт» придбав інший кримський винзавод – «Новий світ», що спеціалізується на виготовленні шампанського. За словами джерел «Нової газети», структури Ковальчука де-факто також контролюють відомий севастопольський винзавод «Інкерман».
Крім виноробства структури Ковальчука займаються в Криму медичним страхуванням. Найбільша страхова компанія на півострові «Криммедстрах» контролюється двома «дочками» банку «Росія» – ТОВ «СКМ Холдинг» і ТОВ «Гарант-Сервіс».
Ще один друг Путіна, Аркадій Ротенберг, будував міст через Керченську протоку.
Кримська «дача Ротенберга» розташована зовсім недалеко від «дачі Ковальчука» – на протилежному боці Ласпінської бухти, на мисі Сарич. Територія біля палацу на Саричі істотно більша, ніж у резиденції в Батилимані: 12,5 га проти 3,8 га. При цьому сама садиба займає лише 3,7 га, але пов'язані з Ротенбергом компанії «Магніт-Д» і «Сарич» володіють і реліктовим лісом і цілим гектаром пляжу навколо неї.
Компанії, пов'язані з Ротенбергом, отримали у володіння здравниці в Криму – санаторії «Місхор», «Дюльбер» і «Ай-Петрі». Ще одна оздоровниця, на якій заробила пов'язана з Ротенбергом компанія, – дитячий табір «Артек».
Крім того, за даними «Проєкту», Ротенберг став фактичним власником компанії «Кримтелеком», яка успадкувала в ході «націоналізації» українських підприємств активи мобільних операторів «Укртелеком» і «Київстар».
Ротенберг пов'язаний з компанією «Кримтехнології», у власності якої перебуває 87 земельних ділянок в Ялті, Алушті, Євпаторії і Сімферополі (загальна площа 20 га), а також понад 300 окремих будівель і приміщень загальною площею 77 тисяч квадратних метрів.
Загальна сума «кримських» держконтрактів, отриманих пов'язаними з Ротенбергом компаніями, становить близько 300 млрд рублів.
Так званий «глава Криму» Сергій Аксьонов вибудував у Криму особисту фінансову і управлінську імперію, пише видання.
Його батько Валерій Аксьонов – заступник голови комітету Державної ради Криму з будівництва, транспорту і паливно-енергетичного комплексу. Своячка Євгенія Добриня очолює «золотий» комітет Держради із земельних і майнових відносин, а її цивільний чоловік Андрій Дедюхін – департамент рибного господарства республіканського "Мінсільгоспу". Теща Аксьонова Людмила Добриня – член Громадської палати Криму.
Компанії родичів Аксьонова переважно займаються нерухомістю.
До групи компаній «Моноліт» входить ТОВ «Мальва ком», засноване в 2014 році тещею Сергія Аксьонова Людмилою Добринею та його радницею Світланою Бабій. Добриня також є основним бенефіціаром ТОВ «Ескада», які займаються управлінням орендованою нерухомістю. Крім того, в 2015 році вона стала співзасновником похоронної компанії "Спеціалізована міська ритуальна служба", яка заробила за чотири роки 7 млн рублів.
Дружина «глави Криму» Олена Аксьонова є співзасновником сімферопольських компаній «Галс» і «Стелс-Південь», які займаються здачею в оренду нерухомості.
Дочка Аксьонова Христина Манусова володіє ТОВ «Парус», яке також займається здачею в оренду нерухомості. Її чоловік Данило Манусов з 2019 року володіє ТОВ «Преміум Трейд», яке займається торгівлею продуктами харчування і тютюном.
23-річний син глави окупаційної влади Криму Олег Аксьонов з 2018 року є співвласником ТОВ «Моро Маре», якому належить будинок купця Чирахова – одна з найвідоміших історичних будівель Сімферополя.
Спікер «кримського парламенту» Володимир Константинов прийшов у владу людиною вже забезпеченою. У 2013 році його статки оцінювалися в $118,4 млн. Заробив Константинов свої гроші в будівельному бізнесі – очолював компанії «Консоль» і «Укрросбуд». «Консоль» і сьогодні – «генеральний забудовник Криму».
Формально Константинов відійшов від бізнесу в 2010 році – перед тим, як стати головою Верховної Ради республіки. Але де-факто будівельні компанії залишилися під контролем його сім'ї. Так, згідно з даними «Інтерфакс-Спарк», дочка спікера кримського «парламенту» Катерина Константинова є співвласником семи компаній, пов'язаних з «Консоллю».
Син «спікера» Олег Константинов також є директором і співзасновником п'яти компаній, пов'язаних з «Консоллю». Дві з них, що працюють в фізкультурно-оздоровчій сфері, збиткові. Зате Кримський газобетонний завод, яким Константинов-молодший володіє разом з людьми «віце-прем'єра» Криму Євгена Кабанова, приносить гарний прибуток: з 2015 року – 189,6 млн руб.
Сам Володимир Константинов з 2014 по 2019 рік, згідно з офіційними деклараціями, заробив 146,8 млн руб.
Константинов також привів у владу своїх колег по будівельному бізнесу і «Партії регіонів».
«Віце-прем'єр» Криму Євген Кабанов разом з «Консоллю» Константинова брав участь у забудові Приморського парку Ялти. Всього, за підрахунками кримських ЗМІ, структури Кабанова можуть заробити на житловому комплексі «Приморський парк» до 3,6 млрд рублів.
Компанія «Інтербуд», якою Кабанов володів до приходу в 2018 році до влади (а після передав своїм родичам і бізнес-партнерам), забудовувала Адміральський пляж в Севастополі і зводила ЖК «Вершина успіху» в комплексній охоронній зоні об'єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Херсонеса Таврійського. З 2015 по 2019 рік структури «Інтербуду» отримали 333,6 млн руб чистого прибутку. Будівництва Кабанова не раз викликали протести жителів.
Наприкінці 2020 року з'явилася інформація, що Кабанов може стати фігурантом кримінальної справи через конфлікт навколо житлового комплексу «Омега-2» у Севастополі.
Колишній міністр оборони України Павло Лебедєв опинився в бізнес-співтоваристві Криму задовго до окупації півострова. У 1999-2002 рр. він був фінансовим директором «Кримського титану» – хімічного підприємства, яке до 2019 року належало українському олігарху Дмитру Фірташу. А до 2012 року став власником Inter Car Group, в яку входила кримська група компаній «Парангон», що займалася будівництвом.
З Києва Лебедєв втік тоді ж, коли і Янукович, – 21 листопад 2014 року. У Севастополі він зайнявся будівництвом.
Основні девелоперські активи Лебедєва – група компаній «Парангон» і компанії, пов'язані з севастопольським готелем «Аквамарин», на території якого працює єдиний в місті аквапарк. Також Лебедєв є бенефіціаром агрофірми «Альянс», що займається вирощуванням зернових.
Видання відзначає, що проєкти Лебедєва часто викликають невдоволення у севастопольців.
Співрозмовники «Нової газети» називають Лебедєва людиною з великими зв'язками на федеральному рівні. Він також є членом правління Російського союзу промисловців і підприємців.
Вперше свій список власників майна в Криму «Нова газета» представила в січні 2018 року. Тоді в ньому було 12 прізвищ. Однак з часом стало ясно: коло тих, хто реально претендує на володіння півостровом, звужується, відзначає видання.
