Управління перспективних дослідницьких проектів Міністерства оборони США (DARPA) інвестувало $46 млн у розробку синтетичної людської крові ErythroMer, що показала непогані результати доклінічних досліджень навесні 2024 року. Про це пише
Science.org.
Проект зі створення ErythroMer стартував ще в 2010 році, його ініціатором виступив лікар-дослідник з медичної школи Університету Меріленду (UMD) Аллан Доктор. У 2016 році проект, що перебував у стадії ідеї, оформився в компанію KaloCyte на базі цього ж університету, до вченого приєдналися його колеги Діпанджан Пан і Філ Спінелла.
ErythroMer виготовляється з «переробленого» людського гемоглобіну – білка в еритроцитах, який переносить кисень з легені до решти тіла.
Причиною того, що Пентагон вирішив форсувати розробку вливанням інвестицій, стала напружена ситуація у світі: зростання військових конфліктів, надзвичайні події з численними жертвами, катаклізми.
У січні 2022 року Американський Червоний Хрест, який розподіляє 40% донорської крові в Штатах, оголосив про першу в історії національну кризу крові, оскільки її запаси опинилися на небезпечно низькому рівні. Тим часом від геморагічного шоку, спричиненого гострою крововтратою, щороку помирають приблизно 20 тис. людей у США та два мільйони у всьому світі. Як зазначає Science.org, термін придатності донорської крові становить 42 дні. І її часто критично не вистачає.
За твердженням розробників, ErythroMer може зберігатися до двох років, при цьому його сумісність із типами крові є універсальною. ErythroMer у вигляді порошку можна змішати з будь-яким фізіологічним розчином у польових умовах – наприклад, у зоні бойових дій та для польових шпиталів. Його можна вводити пораненому, щоб підтримувати, доки постраждалого не доставлять до лікарні.
За даними Science.org, у світі існує кілька розробок замінника крові на основі гемоглобіну (HBOC). Найуспішніший із них – «Гемопюр» (Hemopure), створений із застосуванням бичачого гемоглобіну і який завоював популярність на ранніх етапах. У тому числі його схвалили у Південній Африці у 2001 році, де через кризу поширення ВІЛ переливання крові стало ризикованим, щоб проводити цю процедуру під час операцій. Проте досі препарат використовували переважно у ситуаціях, коли звичайне переливання крові було неможливо.
