Швейцарський біокомп’ютерний стартап запустив онлайн-платформу, яка надає віддалений доступ до обчислювального пристрою з 16 органоїдів людського мозку. Нейроплатформа FinalSpark вважається першою у світі онлайн-платформою, що забезпечує доступ до біологічних нейронів «у пробірці». Компанія стверджує, що подібні біопроцесори споживають у мільйон разів менше енергії, ніж традиційні.
Нейроплатформа, здатна вивчати та обробляти інформацію, завдяки низькому енергоспоживанню може зменшити вплив комп’ютерів на навколишнє середовище. У нещодавній
дослідницькій статті про свої розробки дослідники FinalSpark стверджують, що для навчання мовної моделі штучного інтелекту, як GPT-3, потрібно приблизно 10 ГВт*год — приблизно в 6000 разів більше енергії, ніж середньостатистичний європеєць споживає за цілий рік. Витрати можуть бути значно скорочені після успішного впровадження біопроцесорів.
Робота нейроплатформи наразі базується на архітектурі, яку можна класифікувати як wetware: поєднання апаратного забезпечення, програмного забезпечення та біології. Основна інновація Neuroplatform полягає у використанні чотирьох багатоелектродних матриць (MEA), які містять живу тканину – органоїди, які є тривимірними клітинними масами тканини мозку.
Кожен MEA містить чотири органоїди, з’єднані вісьмома електродами, які використовуються як для стимуляції, так і для запису. Дані передаються через цифро-аналогові перетворювачі (контролер Intan RHS 32) із частотою 30 кГц та роздільною здатністю 16 біт. Ці ключові особливості архітектури підтримуються мікрофлюїдною системою життєзабезпечення для MEA та камерами моніторингу. Ведення та зчитування даних підтримує відповідний програмний стек.
FinalSpark надав доступ до своєї платформи віддаленого обчислення дев’яти установам, щоб допомогти стимулювати дослідження та розробки біообробки даних. Завдяки співпраці з такими установами компанія сподівається створити перший у світі живий процесор. Також уже є три десятки університетів, які зацікавлені у доступі до нейроплатформи.
Але є одна проблема: органоїди біологічного процесора «живуть» близько 100 днів, кремнієві ж мікросхеми можуть служити десятиліттями. Нейронні структури, які утворюють біопроцесори, «придатні лише для експериментів, які тривають кілька місяців». Спочатку вони жили кілька днів, але наразі життя органоїдів суттєво подовжене.
