“А що, так можна було? Вашій увазі суб’єктивний топ-5 неоднозначних кроків Зеленського на посту Президента, які нас, м’яко кажучи, дивували. Це події, ініціативи та рішення, які нам не лише довелося обговорювати та аналізувати, вони вплинули на життя країни й кожного з нас.
Зеленський на чолі держави – вже цілих два роки. Зі сцени “Кварталу” до президентського крісла він пересів завдяки підтримці 73% виборців. Електорат заохочували обіцянками кардинально змінити життя країни, бо ж керуватиме державою простий хлопець. Такий як всі. Який не їздитиме кортежами, який ходитиме, як всі вулицями та записуватиме “відосики” для українців на звичайну селфі-камеру, який житиме на одну зарплату. До речі, зарплата президента не вражає – “чистими” трохи більше за 20 тисяч гривень на місяць. Як він живе і забезпечує родину? Але не варто хвилюватися, “Квартал” та роялті досі добре годують “гаранта”, пише Тетяна Мартинюк.
За два роки Зеленський встиг наламати чимало дров, але жодного разу не визнав, що схибив. Нумо почнемо з 5-го місця мого скромного хіт-параду.
5. 100 вагонів від Зеленського
Слово – не горобець, особливо якщо це – слово Президента. Зеленський сказав, а іншим – виконувати. Пам’ятаєте, як під час екскурсії Крюківським вагонобудівним заводом Президент зопалу випалив – для оновлення рухомого складу Укрзалізниці держава дасть вітчизняному підприємству рекордне замовлення
Звісно, на заводі це сприйняли як заклик до дії. Утім Президент поїхав, а замовлення від “Укрзалізниці” підприємство досі не отримало. І зараз на Крюківському – абсолютно непевна ситуація. Адже виявилося, що обіцянка президента не гарантує замовлення. Аби поставити 100 вагонів для “Укрзалізниці” за процедурою Крюківський завод має спочатку виграти відповідний тендер. Його – на 3 мільярди навіть оголосили. І звісно з’явилися охочі отримати державне замовлення. Але що ж це за конкурс, якщо умови свідомо прописали під крюківчан? Тож проведення тендеру вже двічі відкладалося. І доля замовлення під великим питанням. Та й в Мінінфраструктури вже не відкидають, що готові також співпрацювати щодо поставки вагонів і зі швейцарськими, і з польськими компаніями. Тож кому дістанеться замовлення і хто готуватиме вагони – це ще велике і відкрите питання. Ну, а те, що Крюківський завод планував потужності і бізнес-плани під обіцянку гаранта – так то вже не проблеми гаранта.
4. Дзвінок другу
А телефонне право в нашій країні – це не відверта корупція? Розкажіть про це президентові. Четверте місце нашого топу. Володимир Зеленський часом на зустрічах настільки вживається у роль “свого хлопця”, що може змусити голову державного банку зробити реструктуризацію кредитів просто за його бажанням.
Ось так – на зустрічі із підприємцями Хмельниччини Зеленський наказав Голові “Укрексімбанку” Євгену Мецгеру негайно розв’язувати їхнє питання. Звісно, ініціатива, на перший погляд, непогана – Зеленський хотів продемонструвати як легко він може натиснути на будь-якого чиновника. Але є одне велике “але”. Президент не має права цього робити, а тим більше втручатися у роботу державного банку, якими б попри все це хорошими друзями вони не були. Певно Зеленському варто нагадати золоте правило, що “дружба дружбою, а служба службою”. Хоча, про що це я….
3. Велике годівництво: що після?
Після Зеленського залишаться дороги – так Володимир Олександрович хоче війти в історію України. Третя сходинка хіт-параду.
Окрім того, що Велике Будівництво перетворилося на справжню годівницю для афілійованих для “слуг” фірмочок (і про це ми в програмі Watchdogs показали не одне розслідування), так ще й на розгортання його масштабів пустили необхідні для подолання наслідків пандемії 35 мільярдів ковідного фонду. Дороги в усіх сенсах виявилися для влади дорожчими за здоров’я українців. І якщо минулого року витрачали гроші з ковідного фонду, цьогоріч у пошуках фінансування “Великого будівництва” у Зеленського пішли далі й суттєво почали збільшувати державний борг. Детальніше про це – у найближчому випуску програми “Watchdogs.Розслідування”.
Але маленький спойлер – наслідки таких фінансових маніпуляцій можуть повернути нас до кризи восьмого та 14-го років, коли гривня дешевшала на очах.
Зате президент має мрію – лишити по собі дороги. А після – хоч потоп.
2. Закон VS розчерк пера
Друга позиція топу: помножити на нуль не лише усю судову систему, а й головний закон – Конституцію. Зеленський упевнено крокував в цьому напрямку восени. Адже він цілком серйозно збирався розпустити Конституційний Суд та визнати нікчемними його рішення. І відповідний законопроєкт зі стін Офісу президента надійшов до парламенту. Зопалу гарант міг ледь не довів країну до правового колапсу, намагаючись показати країні й суддям КС – хто в домі господар. З одного боку такий емоційний порив
Зеленського можна було б зрозуміти, адже скандальне рішення КСУ щодо нівелювання декларування ошелешило всю країну. І судді мали за це відповісти. Але й на те Президент і гарант Конституції, аби гарантувати виконання головного закону, а не йти проти нього. Адже саме в Конституції й прописано – як призначаються і звільняються судді. Аж ніяк – не через емоції президента. Добре, що вчасно президенту Зеленському це пояснили юристи, втримавши країну від правого колапсу. Суперечливий законопроєкт із Ради він відкликав. Натомість пішов іншим шляхом. Скасував наказ, підписаний ще Януковичем про призначення суддями голови КСУ Тупицького та його заступника Касьмініна. Ну, в чомусь доволі оригінальний юридичний хід. У мережі з цього приводу навіть жартували – “а можна скасувати факт одруження після 10 років шлюбу? Ловіть “лайфхак” від президента” Виглядає ця історія якраз приблизно так.
1. Санкції: проти Медведчука і проти всіх
Ну і перше місце й хіт від президента Зеленського. Санкції. Проти всіх і проти всього. Такий собі “лайфхак” та чарівна паличка: щотижня скликай собі РНБО та махай шаблею по всіх фронтах: надра, контрабандисти, позбавлені громадянства, колишні політики-втікачі, олігархи та… Медведчук. Санкції від Зеленського нагадують метод стрільби із гармати по горобцях – гучно, з великим розголосом, але безрезультатно.
Звісно, а як же Медведчук, спитаєте ви? І це ж – ніби номер один у санкційно-розстрільному списку Зеленського. Цілий процес на всю країну і гучні звинувачення у держзраді. Але ж подивіться на реальний результат: санкції запровадили у лютому (закрили канали, заблокували частину рахунків і прикрили частину бізнесу), а на яку-не-яку підозру по суті в Офісі генпрокурора наважились лише у травні. Ну, виглядає не дуже страшно, коли за державну зраду суд з потугами, але призначає запобіжний захід у вигляді… домашнього арешту.
Ну, що там з іншими підсанкційними? Здається в них – крім самого факту санкцій, жодних кримінальних проваджень і життя прекрасне. Зате – санкційна статистика від президента виглядає “дорого-богато”.
Не все те золото, що блищить і не все те санкції, що їх із розмахом запроваджує президент.
“А що, так можна було? Вашій увазі суб’єктивний топ-5 неоднозначних кроків Зеленського на посту Президента, які нас, м’яко кажучи, дивували. Це події, ініціативи та рішення, які нам не лише довелося обговорювати та аналізувати, вони вплинули на життя країни й кожного з нас.
