Деолігархізація була однією з головних обіцянок Володимира Зеленського під час передвиборчої кампанії 2019 року. Через 2 роки тепер вже президент активно бореться з олігархами. РНБО навіть нарахувала цілих 13 потенційних кандидатів, проте по інший бік деолігархізації Зеленського ростуть-зростають нові обличчя, які поступово підгортають під себе найприбутковіші економічні сфери та опановують на них бюджетні потоки. Так зароджуються нові монополії, які притаманні саме олігархам.
Детальніше дивіться у новому випуску Watchdogs.Розслідування.
Його вже можна називати “новим олігархом” – найбільший підрядник “Укравтодору” часів Зеленського, одеський бізнесмен Олександр Бойко. В будівельному бізнесі він уже десятки років.
У березні 2021-го року Олександр Бойко отримав в Антимонопольному комітеті дозвіл на отримання контролю над компанією “Автомагістраль-південь”. А через місяць журналісти випадково зняли Бойка в одному з київських ресторанів у компанії “слуги народу” Юрія Арістова – голови бюджетного комітету українського парламенту. “Автомагістраль-південь” з’явилася на ринку не вчора, але сьогодні вона заробляє на будівництві доріг найбільше в Україні. За даними інформаційно-аналітичної системи “You Control”, “Автомагістраль” нечувано рвонула в гору саме за часів Зеленського. За 2020 рік вони отримали державних контрактів на тридцять чотири мільярди гривень. У 2021 – уже тридцять два мільярди лише за пів року. Вони хваляться участю у “Великому будівництві” і пхають Зеленського у свої рекламні ролики.
“Автомагістраль-південь” часто згадується в журналістських розслідуваннях разом з іще однією одеською конторою – “Ростдорстрой”, її відносять до сфери впливу мера Одеси Геннадія Труханова. “Рост” і “Автомагістраль” регулярно виступають спаринг-партнерами на тендерах, і наймають одне одного на субпідряди. “Ростдорстрой” посідає друге місце на ринку – у 2020 році він отримав на тендерах контрактів на 12 мільярдів, за пів року 2021 – вже на 10.
Компанію ТОВ “Бетонні покриття та технології” – офіційно заснував якийсь невідомий на пару з офшором “Лонгбрідж трейдінг лімітед”. А належить цей офшор – Олександру Жукову, колишньому тестю російського олігарха Романа Абрамовича. На двох “Автомагістраль” і “Рост”, за даними українських ЗМІ, отримали понад сорок відсотків ринку. Загалом, більшість грошей отримують всього лише п’ять компаній. Але у “Слузі народу” не бачать в тому жодних проблем.
Дороги завжди були справою надприбутковою, тож найбільші гравці ринку билися за дорожні підряди не на жарт, подекуди й без правил. Але коли на важкому шляху два роки тому увімкнулася зелена хвиля, “Автомагістраль” потужно наростила об’єми. Лише у першому півріччі 2021-го прибутки на “Великому будівництві” зросли більш ніж вдвічі у порівнянні з минулим роком. І за такої лояльності від влади щодалі – то більше. З поступовою монополізацією ринку під одну компанію стане очевидно – кого незабаром можна буде називати дорожним олігархом.
Не менш прибуткова сфера – ринок палива. Це, зокрема, і мільйонні бюджетні замовлення. Адже найбільші замовники, підрядники яких можуть вже не перейматися за надприбутки, – це державні корпоративні монстри – “Укрзалізниця” та міністерство оборони. Досліджуючи потенційних монополістів, помітили важливу деталь – останні два роки найбільші державні замовлення пального діставалися компанії з російським шлейфом.
552 з половиною мільйони гривень. Це офіційна цифра виграних на тендерах коштів з держбюджету однією компанією “Альянс- енерго-трейд” лише за 6 місяців цього року. Невідома компанія, яка увірвалась в закупівлі одразу ж після перемоги Зеленського на виборах і… ні, не спробувала побавитись в торги, а зірвала джекпот, отримавши одразу 250 мільйонів гривень від “Укрзалізниці”. А далі – “Альянс-енерго-трейду” у державних закупівлях почало щастити.. Але експерти “Ліги антитрасту”, помітивши новенького гравця з монопольними амбіціями, у банальний фарт не повірили.
А ось – і докази того, що “Альянс-енерго-трейд” почав прибирати під себе ринок пального для держкомпаній. Усі ходи фіксує ресурс YouControl. Подивіться як впродовж лише 2020-го року збільшувалися апетити “Альянс-енерго-трейду” – постачання здебільшого на “Укрзалізницю” та Міністерство оборони. Тенденція продовжилася і цього року. І станом на сьогодні постачання пального державі від “Альянсу” досягли вже позначки у 3 мільярди.
Але ж куди цікавіше, хто ж насправді стоїть за компанією “Альянс-енерго-трейд”. Ім’я бенефіціара компанії з реєстрів маловідоме – такий собі Адамов Роман Магамедович.
Після тимчасового затишшя компанія з російськими зв’язками тепер – на потоках українського бюджету. Ба більше, досліджуючи закупівлі, в лізі антитрасту помітили, як, зокрема, “Укрзалізниця” почала підігравати цій сумнівній компанії.
Як приклад, наводять одну із перших закупівель пального для залізничників у 2019-му. Коли тендер вже був виграний, а ціни на пальне різко пішли вгору, логічним кроком “Альянсу” було б відмовитися від контракту, аби не зазнавати збитків. Ризик був лише у “тендерному забезпеченні” у півмільйона гривень – це такий собі завдаток від компанії, який підтверджує серйозність її намірів. Але й такі ризики “Укрзалізниця” звела до нуля.
Але рухати Україну вперед тепер в “Альянсі” взялись не паливом! А постачанням дорожнього бітуму. Спочатку в жовтні 2020-го – одна партія на 4 тисячі тонн, привезена танкером з Греції, потім ще одна така ж з Італії. Пізніше було заявлено про очікування ще чотирьох таких партій.
Так постає логічне питання, а чим же у розпал розмов про деолігархізацію займається Антимонопольний комітет, який до речі очолює Ольга Піщанська – нечужа для родини Зеленських особа. Бо ж саме АМКУ має запобігати виникненню нових монополістів і карати тих, хто зловживає монопольним становищем?
Чинний склад АМКУ точно не прагне вести боротьбу із кричущими монополіями. А на додачу законодавчі ініціативи “слуг” взагалі можуть перетворити цю структуру на суто кишеньковий каральний орган. Замало повноважень у ДБР – їх розширять для АМКУ. Поки зелена влада підключає до міфічної боротьби з олігархами то РНБО, то ДБР, то на Солом’янській площі Києва за стінами будівлі Антимонопольного комітету ця боротьба “триває” із перших днів президентства Зеленського. Мова саме про компанію Автомагістраль Південь та Юрія Бойка. Ліга антитрасту протягом останніх двох років подала десятки заяв про змови на тендерах “Великого будівництва”. Мова йшла про закупівлі на десятки й десятки мільярдів гривень.
Так само в АМКУ впритул не помічають монополії Коломойського на хлор для питної води, не помічають монополії власників облгазів, не помічають монополії ДТЕКу і десятків інших гравців, що нав’язують українцям свої правила і свої ціни. А щоб зацементувати ці нові правила, вирішили навіть цілий закон задля цього ухвалити.
Документ пропонує Антимонопольному комітету самому визначати пріоритети діяльності й не розмінюватися на те, що вони вважають не таким важливим. Наприклад, той самий хлор Коломойського.
За звитяжну роботу з правильного визначення тих – кого не помічати, а кого карати, – слуги народу” потурбувалися і про самих уповноважених АМКУ. Крім підвищення зарплат до чверті мільйона на місяць кожному. За що ж нардепи пропонують аж так жирно винагороджувати лояльних Банковій уповноважених Антимонопольного комітету?
Обшуки й допити – це вже дуже серйозно. По факту, слуги народу хочуть перетворити АМКУ на ще один правоохоронний орган на кшталт ДБР чи прокуратури. Про це і б’ють на сполох на кожному розі експерти, які вчиталися у текст законопроєкту.
Не передбачено ні можливості і права участі адвоката, ні доступу до інформації про приватне життя, ні право адвокатської таємниці, ні права оскарження…. І не тільки в робочий час, до речі, може вчиняти дії з вилучення речей і документів в порядку, який сам для себе встановить
Олександр Вознюк Голова комітету з конкуренційного права Асоціації правників України
Таких повноважень немає у жодного Антимонопольного відомства у світі. Навіть у США за дозволом на обшуки ідуть спочатку до прокуратури. У нас же уповноваженим АМКУ пропонують самим визначити – до кого, коли й навіщо “завітати” у гості.
Якщо ініціатива слуг зрештою втілиться у повноцінний закон, АМКУ отримає диктаторські повноваження. Відтак визначати кандидатів до чорного олігархічного списку владі стане набагато легше. Плюс один інструмент до вже неодноразово випробуваної Президентом чарівної палички під назвою “РНБО”.
Інший бік боротьби з олігархами по-зеленськи: неугодним й опонентам обшуки й санкції, а лояльним власноруч зрощеним монополістам – зелена хвиля.
Деолігархізація була однією з головних обіцянок Володимира Зеленського під час передвиборчої кампанії 2019 року. Через 2 роки тепер вже президент активно бореться з олігархами. РНБО навіть нарахувала цілих 13 потенційних кандидатів, проте по інший бік деолігархізації Зеленського ростуть-зростають нові обличчя, які поступово підгортають під себе найприбутковіші економічні сфери та опановують на них бюджетні потоки. Так зароджуються нові монополії, які притаманні саме олігархам.
