Монополія, контроль ЗМІ та улюбленець президента. Чи загрожує Коломойському закон про олігархів? Розслідування “Прямого”

Своїм – усе, ворогам – закон. Нова ініціатива Зеленського законодавчої боротьби із олігархами. Здається сенсаційний законопроект був виписаний так, аби жоден з найулюбленіших олігархів самого президента не постраждав. Чим загрожує і чи загрожує взагалі бодай якимись обмеженями деолігархічний законопроект Зеленського Ігорю Коломойському.

Про це йдеться у новому випуску Watchdogs. Розслідування.

Україна – країна олігархів. А хто вони такі? Це – найбагатші люди країни, вони впливають на політичні процеси, контролюють чиновників та депутатів, вони тримають під контролем наважливіші бізнес-сфери і визначають межу свободи слова у підконтрольних для себе ЗМІ.


Олігархи – це загроза національній безпеці, і з ними треба боротись. Із таким посилом президент вніс до парламенту свій так званий “деолігархічний” законопроект.

Та є одне важливе “але”: чиє-чиє, а минуле Зеленського та його шлях до президентства тісно пов’язані із Ігорем Коломойським, олігархічний статус якого ні в кого на сьогодні не викликає сумнівів. Утім до сьогодні юридичного визначення “олігарх” у вітчизняному законодавстві не було. Тож чи справді сталася сенсація і бджоли повстали проти меду. Хто кому олігарх – розбираємо за чіткими критеріями, аналізуючи законопроект та життєво-юридичні реалії.

А почнемо із критеріїв про монополії та сфери впливу, підконтрольні Коломойському.

У травні 19-го Ігор Коломойський повернувся в Україну. Сталося це напередодні інавгурації Президента Зеленського.

В Україні він не був упродовж двох років із червня 17-го.Останнім часом він жив в Ізраїлі, а до осені 18-го – в Швейцарії. Раніше Коломойський заявляв, що повернеться за умови, якщо у другому турі перемогу здобуде Володимир Зеленський

Переховування за кордоном не заважало Коломойському тримати руку на пульсі та контролювати власний бізнес, більшість активів до якого він успішно залучав у бентежні 90-сті та нульові – класична історія становлення українських олігархів. Хвиля приватизації для Коломойського стала золотою жилою – під його контроль потрапили низка ключових нафтопереробних та металургійних підприємств. Так і з’явилася імперія “Приват”. Щодалі – то вона лише набирала обертів.

Фінансові послуги, ЗМІ, ГМК, нафтопереробка та торгівля паливом – це перелік основних, втім далеко не усіх напрямків діяльності так званої групи “Приват”. У його структурі на сьогодні – понад 100 підприємств у різних галузях економіки, у цифрах – це 1237 компаній. Це доводить інформаційно-аналітичний портал Ю-контрол. Він же ідентифікує Ігоря Коломойського та його одвічного бізнес-партнера Геннадія Боголюбова як ключових бенефіціарів цієї бізнес-групи. Чи достатньо усіх цих активів задля того, аби юридично визначити Коломойського як олігарха?

Одне із підконтрольних групі “приват” підприємств – завод “Дніпроазот”, до речі один з найбільших в Україні в галузі хімічної промисловості. Його основні і прибуткові напрямки – виробництво добрив. На що, до речі, необхідні величезні об’єми газу. А ще так історично склалося, що “Дніпроазот” – єдине в Україні підприємство, що виробляє рідкий хлор, яким дезинфікується звичайна вода, що ллється із ваших кранів. І всім начебто відомо, що “Дніпроазот”за замовчуванням належить Ігорю Коломойському. Утім, в документах – це всього лиш акціонерне товариство з десятком кіпрських офшорок у бенефіціарах.

Ексклюзивне виробництво “Дніпроазотом” хлору для всієї України дало Коломойському можливість шантажувати владу заради власної вигоди. У 18-му в один момент завод зупинив роботу через нібито високі ціни на газ. Відновити роботу керівництво заводу погоджувалося лише за умови пільгових поставок газу. Справа у тому, що завдяки хитрій схемі З 2011 року — майно заводу перебувало в оренді в “Укрнафти”, теж на той момент підконтрольній Коломойському. І завдяки такій зв’язці “Дніпроазот” довгий час користувався газом видобутку “Укрнафти” як сировиною для виробництва добрив, завдаючи держкомпанії значних збитків. Після розірвання збиткових контрактів і виник бунт на кораблі Коломойського. Ймовірну екокатастрофу довелося вирішувати на рівні Кабміну та РНБО. Але і цього Коломойському виявилось замало.

Це стратегічне підприємство у 2019-му, Дніпровська облрада виставила на продаж за понад 30 мільйонів гривень, а викупила його майже нікому невідома фірма “Агенція “Мега плюс”. Власник теж ноунейм – Андрій Житніков, який як виявилось колись працював у компанії Коломойського “Приват Холдінг”. Тоді дружина Житнікова зізналась нашим колегам, що цей об’єкт на нього просто… “повісили”. Таким чином під контролем Коломойського на сьогодні опинився фактично увесь цикл вітчизняного хлоровиробництва. А якщо щось піде не так – завжди є місце для маніпуляції.