Нова проблема в зовнішньоторговельних розрахунках - цього разу не пов'язана з комплаєнсом. Шанхайська дочка ВТБ і дрібні прикордонні китайські банки, через які Росія і Китай збиралися проводити платежі без зайвих зволікань, обмежили конвертацію рублів у юані.
Ці регіональні банки готові обслуговувати торгівлю з Росією, тому що їм не страшні вторинні санкції США: вони не працюють з доларами. Зворотний бік медалі: рублі їм теж не потрібні. Тому вони, за висловом російського фінансиста, який взаємодіє з одним із таких сільських банків, працюють "на зустрічних потоках": конвертують у юані не більше, ніж надходить до них на рахунки російських клієнтів-експортерів для переказу в Росію.
Ці потоки не збалансовані: російські експортери здебільшого великі і користуються послугами інших банків. Тому "російських" юанів на всіх не вистачає, і імпортерам доводиться довго чекати вікна для конвертації, щоб оплатити товар, розповіли The Moscow Times клієнти кількох китайських банків, включно з донькою ВТБ, яка потрапила місяць тому під санкції.
Тоді й виникла проблема, кажуть три імпортери, які з нею зіткнулися. Після того, як "ВТБ Шанхай" потрапив під блокуючі санкції США, його можливості конвертувати рублі в юані різко скоротилися. Через дрібні прикордонні банки проходить значно менше експортних потоків, ніж імпортних, створюється черга на отримання юанів у Китаї, переказує клієнт "ВТБ Шанхай" пояснення, отримані від менеджера банку.
У липні те ж саме почалося у відділеннях невеликих прикордонних сільських банків, стверджують два відправники коштів з Росії. В обох до цього платежі проходили швидко, але тепер "підвисли". "Нам банк пояснив, що вони платіж бачать, але не можуть зарахувати одержувачеві, тому що у них недостатньо запитів із Китаю на оплату в Росію в рублях - щоб вони могли віддати нашому постачальнику юані", - розповідає співрозмовник The Moscow Times.
ВТБ не може купувати юані в Китаї через санкційні міркування, а сільські банки не хочуть це робити, щоб у переказах з Росії не проводити повноцінну транскордонну конвертацію коштів, пояснює керівник компанії-платіжного агента. А так китайський банк, по суті, зводить між собою експортера та імпортера: один продає банку юані, які купує інший.
Уже 90% торгівлі Росії з Китаєм ведеться в національних валютах, говорив під час візиту до Китаю Володимир Путін. Але це не позбавило численних проблем з оплатою. Через них російський імпорт скоротився в першому півріччі на 9% у грошовому вираженні, а у фізичному - ще більше: розв'язання проблем обходиться дорого, ціни на імпортовані товари зростають. Деякі китайські компанії махнули рукою на російський ринок і зовсім відмовилися продавати товари в Росію - настільки це стало складно.
