Російські імпортери зіткнулися з новою, і дуже серйозною проблемою в розрахунках з Китаєм: вони почали отримувати відмови приймати оплату в юанях, якщо ті були куплені в Росії. З такими грошима побоюються мати справу не тільки китайські банки, а й навіть платіжні агенти, які допомагають переказати гроші на Схід через треті країни, - їхніми послугами зараз користуються багато імпортерів.
У сфері транскордонних платежів у червні з'явилися нові терміни - «чистий» і «брудний» юані, розповіли VPost кілька учасників ринку. «Чистий» - той, що куплений за кордоном, а “брудний” - на території Росії (не важливо, де - на біржі і на міжбанківському ринку). Цей «брудний» юань», за їхніми словами, тепер стає тягарем, пише
The Moscow Times.
Після того, як США 12 червня запровадили санкції проти Московської біржі та азіатських дочок найбільших банків, кількість китайських банків, готових приймати гроші з Росії, різко знизилася. У «ВТБ Шанхай», яка в червні теж потрапила під санкції, почалися серйозні проблеми з перерахуванням юанів на рахунки клієнтів у Китаї. Банку і раніше було непросто купити юані всередині країни (США ще в лютому пригрозили вторинними санкціями банкам, які активно працюють із Росією), і він поповнював запаси за складними схемами, пояснює VPost фінансист російської зовнішньоторговельної компанії: або на Мосбіржі з подальшим відправленням до Китаю через місцеві банки-посередники, або через російський підрозділ Bank of China, куди юані «переганяли» знову ж таки банки-посередники. Тепер цей струмочок тепер зупинився, тому що посередники, які допомагали з пересиланням юанів, і Bank of China, відмовилися це робити.
А працювати «на зустрічних потоках» - використовувати для оплати товарів ті юані, які надходять у банк на рахунки експортерів, або обмінюватися борговими зобов'язаннями в залік подібних операцій - стає дедалі складніше, погоджується керівник компанії-платіжного агента. Експорт, що проходить через ВТБ-Шанхай, менший, ніж платежі за імпорт, пояснює він.
У результаті прямі платежі з Росії до Китаю в юанях, які й раніше ходили зі скрипом, тепер майже перестали доставлятися одержувачам. «Якщо до 12 червня китайські контрагенти швидко і без проблем отримували близько 15% таких платежів, то зараз, за нашими оцінками - близько 5%», - ділиться даними співрозмовник VPost. У відповідь зовнішньоторговельні компанії та постачальники стали отримувати від ВТБ-Шанхай і китайських банків пояснення про брак юанів і черги на їх отримання.
Але банки - це ще півбіди. Ще гірше, що виникає проблема з єдиною схемою розрахунків за зовнішньоторговельними угодами, що працювала швидко і майже без перебоїв, - через платіжних агентів в інших юрисдикціях. Навесні, коли платежі до Китаю почали масово зависати, багато імпортерів махнули рукою на банки і стали користуватися послугами таких агентів. Це істотно збільшувало витрати (на 3-5%, за словами імпортерів), зате гроші доходили, а товар - надходив. Поява «брудного» юаня все зіпсувала.
«За минулий місяць троє з п'яти наших платіжних агентів повідомили, що працюватимуть тільки з «чистими» юанями», - розповідає постачальник обладнання з Китаю. Частина агентів при цьому готові отримувати рублі й самі переводити їх у «чисті» юані, але обходиться це дуже дорого - майже в 10% з урахуванням «агентських» і втрат на конвертації, а у випадку з «сильно санкційними» товарами - і дорожче, нарікає він.
Можна намагатися платити і безпосередньо в Китай у рублях, але знову ж таки не так просто «доштовхати» їх туди - не всі банки готові приймати платежі в російській валюті, а ті, хто готовий, часто виставляють грабіжницькі курси конвертації в «чистий» юань, продовжує співрозмовник VPost. Але навіть «доштовхавши» до Китаю, розплатитися рублями там непросто: вони мало кому потрібні. «Постачальників, які готові отримати рублі, знайти ще складніше [ніж банки, які готові їх прийняти], і вони, знову ж таки, схильні піднімати ціни за такими поставками, тому однаково виходить не швидко і дорого, - розповідає постачальник господарських товарів. - Тому ми поки що тримаємося за «наші» юані та агентів, але вже відчуваємо тут проблеми і зростання витрат - і це при тому, що нам уже давно непросто конкурувати за ціною з тими, хто завозить товар із Китаю в Росію за так званими «карго» схемами, а по суті - контрабандою».
