Хоча на території Росії є запаси майже всіх відомих корисних копалин, країна перебуває в залежності від імпорту критично важливих видів сировини. 
Про це
йдеться в Стратегії розвитку мінерально-сировинної бази РФ до 2050 року, яку затвердив уряд.
Згідно з документом, наразі за рахунок закупівель за кордоном «істотною мірою» забезпечуються потреби економіки в 16 видах корисних копалин, які віднесено до категорії «стратегічних».
Серед них - уран, який використовується для виробництва палива для атомних електростанцій і за запасами якого Росія перебуває в трійці світових лідерів.
Також імпортуються «стратегічні» метали - титан, хром, літій і марганець, визнають автори документа. Перший використовується переважно в цивільному і військовому авіабудуванні; сталі з високим вмістом хрому використовуються, серед іншого, для виготовлення корпусів підводних човнів і космічних двигунів. Літій застосовується в ядерній енергетиці, використовується під час плавки алюмінію, створення ракетного палива, а також необхідний для широкого впровадження технологій накопичення енергії. Марганець необхідний для виплавки нержавіючої та інших спеціальних видів сталі.
Крім того, Росія імпортує молібден, вольфрам, берилій, цирконій, ніобій, тантал, реній, а також рідкоземельні метали, перераховують автори стратегії. Не забезпечені власним видобутком потреби в йоді, графіті та бетонітових глинах, які використовуються в ливарному виробництві. Завозяться з-за кордону плавиковий шпат, каолін і мусковіт.
За оцінками Рахункової палати, перед початком війни залежність від імпорту деяких корисних копалин була практично тотальною. За рахунок зарубіжних закупівель покривалися 100% потреб економіки в титані, хромі, марганці, літії, йоді та майже 90% попиту на цирконій.
«У Російській Федерації розвідано значні запаси практично всіх видів дефіцитних корисних копалин», - пише уряд. Однак розробляти їх, крім важких умов і віддаленої географії, заважають відсутність виробничих потужностей і власних технологій, визнають автори стратегії. Наразі, згідно з документом, Росія на 90% залежить від іноземного бурового обладнання та аналітичного ПЗ для видобутку корисних копалин, на 50% - від імпортних гірничих машин, на третину - від зарубіжного обладнання.
«Подолання залежності від імпорту вимагає інвентаризації невикористовуваного фонду надр дефіцитних видів сировини з його геолого-економічною оцінкою, аналізом та оновленням геолого-розвідувальних даних, розробкою нових технологій збагачення і глибокої переробки мінеральної сировини по всьому ланцюжку», - йдеться в стратегії.
Крім того, заповнити дефіцит корисних копалин можна за рахунок «міжнародних проектів», пропонує уряд. За задумом чиновників, російські компанії могли б купувати «мінерально-сировинні активи» в «дружніх» країнах, щоб потім завозити сировину в РФ.
