Москва найближчими роками може зіткнутися з дефіцитом електроенергії, йдеться в проекті Генеральної схеми розвитку російської енергетики до 2042 року.
Згідно з матеріалами схеми, які підготував «Системний оператор» (єдиний диспетчер енергосистеми країни), до 2030 року столиці загрожує нестача 1,6 гігавата потужності, а до 2042 року - 4,2 гігавата.
Про прийдешні проблеми із забезпеченням столичного регіону «Системний оператор» вперше попередив торік, називаючи як причину складнощі з обслуговуванням іноземного обладнання. Йдеться про газові турбіни для теплоелектростанцій, які залишилися без запчастин і ремонту після посилення західних санкцій у червні 2023 року.
Зокрема, від обслуговування турбін ТЕС відмовилися General Electric (GE) і Siemens. За оцінками «Системного оператора», іноземні турбіни забезпечували близько 9% потужностей російської енергосистеми.
Щоб закрити «дірку» в постачанні Москви електрикою, необхідно побудувати нову газову станцію на паросилових блоках загальною потужністю 1 гігават, йдеться в Генеральній схемі. Крім того, потрібно протягнути дві ЛЕП від Курської та Нововоронезької АЕС пропускною спроможністю не менше 1,5 гігавата кожна. Вартість будівництва, згідно з матеріалами «Системного оператора», оцінюють у 174-351 млрд рублів.
«В енергосистемі Москви і Московської області працюють станції на іноземних газових турбінах сумарною потужністю 1,7 ГВт, обслуговування яких ускладнене через санкції», - описує ситуацію генеральний директор АТ “Трансенерком” Олег Шевцов. Окремою проблемою є фізичний знос електромереж, який, за оцінками Шевцова, сягає близько 70% для розподільчих мереж і близько 50% - для магістральних.
Абсолютна більшість об'єктів великої генерації сучасної Росії - це радянська спадщина, по суті «відгомони» ГОЕРЛО часів Володимира Леніна, вказує член експертної ради при Російському газовому товаристві Павло Маришев: «Очевидною проблемою, яка є основним джерелом ризиків внутрішнього периметра, є високий моральний знос обладнання. Це, до речі, стосується й електромережевого комплексу, який оновлюється недостатньо швидкими темпами».
