Плани Кремля розширити зону впливу на пострадянському просторі продовжують наражатися на опір держав Центральної Азії.
Слідом за Казахстаном, який оголосив про відмову вступати до БРІКС, і Вірменією, яка заморозила участь у військовому блоці ОДКБ, від економічного союзу з Росією відмовився Узбекистан.
Ташкент не планує вступати до Євразійського економічного союзу, до якого, крім РФ, входять Білорусь, Вірменія, Казахстан і Киргизстан, повідомив перший заступник спікера Законодавчої палати парламенту республіки Акмаль Саїдов.
Умовляти узбецьких чиновників вступити в ЄАЕС, який Володимир Путін називав новим «центром багатополярного світу», у Ташкент у серпні їздив російський прем'єр Михайло Мішустін. За підсумками зустрічі з главою уряду Узбекистану Абдуллою Аріповим він обіцяв республіці «переваги для бізнесу», «нові ринки збуту» і «справедливу конкуренцію».
Але комісія парламенту, яка вивчила близько тисячі основоположних документів ЄАЕС, «не знайшла в них вигоди для Узбекистану», повідомив Саїдов.
За словами парламентарія, особливої вигоди від участі в ЄАЕС не отримав і Казахастан, а тому Узбекистану «буде оптимально» залишатися в статусі спостерігача і зберігати незалежність і суверенітет.
Узбекистан вкрай залежний від Росії в плані економіки, але через війну в Україні та санкції ЄАЕС «став куди менш привабливим», зазначає політолог і засновник Central Asia Due Diligence Алішер Ільхамов. «Якщо раніше Росія була найкращим логістичним коридором для торгівлі з ЄС, то тепер Ташкент вивчає інші можливості», - пояснює він.
Через відмову приєднуватися до ЄАЕС Узбекистан перебуває під тиском з боку Кремля, вказує Ільхамов. Зокрема, про це свідчать заклики Думи ввести візи для узбецьких громадян, а також підвищена увага російських держЗМІ до ситуації з російськомовними школами в країні, вважає експерт.
