Європейські країни готуються до того, що США будуть менше ними цікавитися, незалежно від результатів майбутніх президентських виборів у США. 
Про це повідомляє
Associated Press.
Як зазначає AP наразі існують сумніви щодо того, чи продовжиться допомога Україні за можливого президентства республіканця Трампа, і наскільки він буде відданий союзникам по НАТО загалом. Можна очікувати, що перемога віцепрезидента США, кандидата від демократів, Камали Гарріс означатиме продовження нинішньої політики Вашингтона, хоча з огляду на опозицію республіканців і дедалі більшу втому від війни серед американської громадськості, в Європі є побоювання, що ця підтримка зменшиться.
«Апетит» Трампа до запровадження тарифів проти американських партнерів також викликає занепокоєння в Європі, яка вже зіштовхнулася з млявим економічним зростанням. Втім, не лише можливість другого президентства Трампа викликає тривогу на континенті щодо складних часів попереду.
Європейські чиновники вважають, що пріоритети США будуть зосереджуватися на іншому місці, незалежно від того, хто переможе на виборах. Близький Схід зараз на першому місці для чинного президента Штатів Джо Байдена, але довгостроковим пріоритетом є Китай.
За словами старшої наукової співробітниці Німецької ради з міжнародних відносин у Берліні Рейчел Таузендфройнд, США продовжуватимуть орієнтуватися на Азію. «Це означає, що Європа повинна активізуватися. Європа повинна стати більш дієздатним партнером, а також вчитися краще керувати власною сферою безпеки», – додала Таузендфройнд.
Науковий співробітник Німецького фонду Маршалла в Брюсселі Ян Лессер, сказав, що перш за все, Європа очікує від Вашингтона «передбачуваності».
«Але потенціал для зриву явно більший у випадку потенційної адміністрації Трампа. Існує припущення про суттєву спадкоємність», якщо президентом стане Гарріс – це обґрунтовано, оскільки багато людей, які формували політику за часів Байдена, ймовірно, залишаться. Це значною мірою відомий світ, навіть якщо стратегічне середовище створює власну невизначеність», – вважає Лессер.
Як зазначає Associated Press, хоча і США, і Європа дедалі більше зосереджуються на конкуренції з Азією, війна в Європі означає, що потенційна ціна відходу від європейської безпеки з американського боку сьогодні значно вища, ніж це могло бути кілька років тому. Здатність Європи впоратися з цим залежить від того, як швидко це станеться.
Відставання Європи у витратах на оборону роками дратувало американські адміністрації обох партій, хоча члени НАТО, в тому числі Німеччина, активізувалися після вторгнення РФ в Україну в 2022 році. Альянс прогнозує, що 23 з 32 членів НАТО цього року досягнуть своєї мети – витрачати 2% або більше валового внутрішнього продукту на оборону, в той час як десять років тому таких країн було лише три.
Трамп неодноразово погрожував союзникам по НАТО, які витрачають мало на оборону. Його заяви підірвали довіру й занепокоїли країни, що знаходяться найближче до дедалі більш непередбачуваної Росії, такі як Естонія, Латвія, Литва і Польща.
Агентство зазначає, що європейці сприймають війну РФ проти України як екзистенційний виклик, що, ймовірно, відрізняється від сприйняття у США, навіть попри певні ознаки втоми від війни, які з'являються в самій Європі.
Якщо Трамп переможе, є всі ознаки того, що він не зацікавлений у продовженні підтримки України, і спробує швидко проштовхнути якусь угоду про припинення вогню або мирну угоду, яка може не сподобатися Києву, а Європа може бути не готовою до неї, припустила Таузендфройнд. «Крім того, Європа просто не зможе заповнити військову прогалину, яка залишиться, якщо США припинять підтримку», – додала аналітик.
Однак, як припускають аналітики, хто б не переміг на виборах у США-2024, найближчі роки можуть бути нелегкими. За словами наукового співробітника Німецького фонду Маршалла, є «всі шанси» на те, що уряд у Вашингтоні буде розділений і Європа може зіштовхнутися «з дуже хаотичною і подекуди дисфункціональною Америкою».
