Російська вугільна промисловість - одна з найбільших сировинних галузей економіки, що охоплює понад 30 мономіст і сотні тисяч зайнятих, - перебуває на межі банкрутства. 
Як повідомляє «Коммерсант», таку оцінку дав АЦ ПЕК - державний аналітичний центр при міністерстві енергетики.
Як зазначають аналітики, вугільна галузь у 2024 році стала збитковою: її втрати до оподаткування оцінюють у 34 млрд рублів, хоча роком раніше вугільники отримали прибуток у 357 млрд.
Втративши західні ринки і зіткнувшись із різким падінням попиту в «дружніх» країнах, вугільні компанії зазнали додаткового удару від уряду, який запровадив для галузі додаткові податки і різко підвищив тарифи на перевезення мережею РЖД. Загалом за 2022-24 рр. вилучення у вугільників склали 500 млрд рублів, оцінюють в АЦ ПЕК.
На тлі фінансових проблем компанії почали скорочувати видобуток вугілля. За даними Росстату, у липні він впав на 6,7% у річному вираженні, до 31,5 млн тонн - найнижчого рівня з пандемії-2020. Щодо піків, показаних у грудні 2022 року, вугільні компанії втратили близько 12 млн тонн щомісячного видобутку, або 27%.
Видобуток кам'яного вугілля - основного продукту вугільників, на який припадає 80% виробництва, - обвалився на 8,2%, а антрациту - найціннішого сорту - практично на чверть (на 23,7%). У серпні, згідно з оперативною статистикою Росстату, спад видобутку кам'яного вугілля прискорився до 10,1% рік до року.
Очевидно, що вугільна галузь починає пікірувати, констатує керівник напрямку консалтингу NEFT Research Олександр Котов. Зниження експортних цін на російське вугілля на тлі посилення санкційного тиску і затоварення складів споживачів у Китаї та Індії призвело до скорочення експортної виручки російських експортерів вугілля більш ніж на 400 млрд рублів за останні два роки, підрахував він.
Ключовою проблемою для вугільної галузі стали західні санкції, зазначає Яніс Клюге, науковий співробітник німецького Інституту проблем міжнародної безпеки. На відміну від нафти і газу, які Євросоюз продовжує закуповувати, нехай і в невеликих обсягах, вугілля потрапило під тотальне ембарго, а країни Азії, які купували російське вугілля минулого року, різко знизили попит.
Сукупний вугільний експорт з Росії в січні-липні просів на 11,4%, до 112,6 млн тонн. Поставки до Китаю в першій половині 2024 року просіли на 8%, і їхнього зростання не передбачається, скаржився у вересні глава Міненерго РФ Сергій Цивільов. Річ у тім, що Пекін ввів мита на російське вугілля, пояснював міністр. При цьому інші постачальники - Індонезія та Австралія - під них не потрапили, оскільки входять до зони вільної торгівлі з КНР.
