Посилення вимог іноземних банків, що обернулося тривалими затримками і відмовами в оформленні платежів для російських компаній, змушує деяких повертатися до практик часів «дикого капіталізму». Бартерні угоди загрожують падінням зборів до бюджету, але уряд більше стурбований підтриманням імпорту в необхідних обсягах.
Міністерство економічного розвитку в січні розробило за дорученням тодішнього першого віце-прем'єра Андрія Бєлоусова (зараз - міністр оборони) посібник для компаній щодо проведення бартерних угод. «Навігатор із зовнішньоторговельних бартерних угод» містить “опис видів бартерних угод та їхніх переваг... покрокову інструкцію з організації зовнішньоторговельної бартерної угоди, порядок визначення рівної вартості товарів або послуг, які обмінюють, тощо”. Саратовська «Астарта-агротрейдинг» слідувала навігатору під час підготовки своєї першої такої угоди з двома пакистанськими компаніями, розповів
Financial Times її директор з розвитку міжнародного бізнесу Самвел Багдасарян.
За домовленістю, «Астарта» має обміняти 15 000 тонн нуту (турецького гороху) на таку ж за вагою партію мандаринів і 10 000 тонн сочевиці - на картоплю. Інший договір передбачає обмін 20 000 тонн нуту на аналогічну партію рису. «Ми збираємося відправити пілотні партії, щоб, так би мовити, випробувати цей механізм. У теорії наші можливості набагато більші», - сказав Багдасарян.
Інша угода передбачає більш екзотичний обмін - побутової техніки, будівельних матеріалів та інших товарів з Китаю на російське насіння льону на рівнозначну суму. Як розповів начальник Уральського митного управління Олексій Фролов, таку бартерну декларацію його відомство отримало наприкінці вересня. «Очевидний плюс бартерних угод полягає в мінімізації валютно-фінансових ризиків аж до їх повного усунення в разі рівноцінного обміну товарів. По-перше, коливання курсів валют не впливають на ефективність угоди. По-друге, не виникає проблем через затримки платежів або відмови банків від проведення транзакцій», - заявив Фролов.
Він, щоправда, не звернув уваги на те, що Росія вкотре продала Китаю в обмін на продукцію з доданою вартістю сировину, переробка якої дасть змогу китайцям заробити набагато більше. Російська ж агропромислова компанія навряд чи має налагоджені канали реалізації будматеріалів і побутової техніки, тобто зазнає додаткових витрат під час їх продажу.
Бартерні угоди, щоправда, можуть дозволити компаніям скоротити витрати за рахунок ухилення від сплати податків, зазначає Олександра Прокопенко, науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії. ПДВ за отримані за бартером імпортні товари ґрунтується на оцінній вартості, але, за її словами, «цим параметром можна маніпулювати, тому що в митній базі даних контракт виглядатиме як “два кілограми апельсинів коштують три стільці”».
Навігатор за бартерними угодами Мінекономрозвитку підготувало на наступний місяць після того, як президент США Джо Байден підписав указ про можливість запровадження санкцій проти банків третіх країн, які оформляють платежі за заборонені до постачання в Росію товари військового і подвійного призначення. Після цього кроку Вашингтона «багато банків почали вимагати додаткових підтверджень, що імпорт [у Росію] не пов'язаний із ВПК», унаслідок цього почали виникати затримки з постачанням багатьох товарів, зокрема й тих, що не пов'язані з виробництвом озброєнь, каже Василь Астров, економіст Віденського інституту міжнародних економічних досліджень.
У червні США розширили визначення ВПК, угоди з яким заборонені: тепер під нього потрапляють усі підсанкційні російські компанії, включно з провідними банками. Через обмеження постраждав навіть сільськогосподарський експорт, який не перебуває під санкціями, пише FT з посиланням на високопоставлених представників галузі.
За даними Федеральної митної служби, сукупний імпорт у Росію скоротився в першому півріччі на 8% порівняно з тим самим періодом 2023 р. Аналогічні цифри демонструють митні органи країн, з якими торгує Росія: згідно з даними з бази Trade Data Monitor, поставки в неї впали на 9%, пише FT.
За словами Ірини Засідало, члена президії Асоціації експортерів та імпортерів, бізнес дедалі більше цікавиться бартерними угодами: «Прямі платежі в нинішній ситуації важко проводити, а бартер - чудова альтернатива».
У президента Російського зернового союзу Аркадія Злочевського інша думка:
Нам за наш експорт потрібні гроші, а не якісь мандарини.
У бартеру багато недоліків, його дуже незручно організовувати і масштабних операцій у такий спосіб не налагодити, упевнений Яніс Клюге, фахівець з російської економіки Німецького інституту проблем міжнародної безпеки. «Не думаю, що він всерйоз змінить російські торгові потоки, скоріше, залишиться нішевим рішенням для нішевих торгових партнерів».
Угоди з обміну товарами проводилися ще між Китаєм і СРСР. Особливої ж популярності бартер набув на початку 1990-х рр. через розлад системи грошового обігу. Розвиток банківського сектору та системи розрахунків, перехід на товарно-грошові відносини поклали край таким операціям.
