Трагедія в Актау, де розбився пасажирський літак азербайджанської авіакомпанії, забрала життя 38 осіб і стала черговим ударом по репутації Росії. За даними, катастрофа сталася через влучання російської зенітної ракети «Панцир С-1» і відмови російських авіадиспетчерів дозволити аварійну посадку в одному з аеропортів на Північному Кавказі. Замість визнання своєї відповідальності, Кремль знову вдався до стратегії дезінформації. Президент Росії Володимир Путін, розмовляючи з азербайджанським лідером Ільхамом Алієвим, відмовився вибачатися за те, що трапилося, назвавши інцидент «трагічним, але неминучим випадком». 
Про це пише
The Telegraph.
Одночасно російські ЗМІ почали поширювати версії, які мали відвернути увагу від основної причини катастрофи. Серед інших теорій називалися атака українського безпілотника, технічні несправності літака і навіть зіткнення зі зграєю птахів. Ці заяви нагадують кампанії дезінформації, які Кремль вів після збиття малайзійського рейсу MH17 у 2014 році. Тоді Росія успішно використовувала неправдиві звинувачення на адресу України, щоб послабити міжнародний тиск.
Однак у випадку з трагедією в Актау російська пропаганда, схоже, дала збій. Азербайджанський депутат Расім Мусабеков публічно зажадав від Росії офіційних вибачень і компенсації сім'ям жертв. Місцеві ЗМІ також висловлюють жорстку критику на адресу Москви, підкреслюючи її відповідальність за інцидент.
Відмова Кремля визнати свою провину негативно позначилася на міжнародній репутації російської авіації. Низка авіакомпаній, включно з ізраїльською El-Al і казахстанською Qazaq Air, призупинили польоти в Росію, побоюючись за безпеку. Це свідчить про зростання недовіри до російського повітряного простору і політики в галузі авіації.
Ситуація з дезінформацією стає дедалі складнішою для Росії. Якщо раніше Кремль міг ефективно переконувати антизахідні країни Глобального Півдня у своїй невинності, то тепер ці механізми дають збій. Наприклад, підтримка Росією авторитарних режимів у Грузії та Сирії викликає невдоволення навіть серед її традиційних союзників.
Захід, у свою чергу, може скористатися цим моментом для посилення боротьби з російською пропагандою. Скорочення фінансування таких організацій, як Всесвітня служба BBC, ускладнює завдання, але це не означає, що потрібно зупинятися. Успіх у протидії дезінформації на Південному Кавказі, в Молдові та Африці може суттєво підірвати позиції Росії на міжнародній арені.
Нагадаємо, у Казахстані 25 грудня зазнав аварії пасажирський літак, загинули 38 осіб. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що літак Embraer 190, який зазнав аварії в Казахстані 25 грудня, міг бути збитий з території Росії з використанням зенітного ракетного комплексу.
Пізніше авіакомпанія «Азербайджанські авіалінії» заявила, що катастрофа їхнього літака Embraer 190, що сталася 25 грудня в Казахстані, стала наслідком «зовнішнього фізичного і технічного втручання».
