Чиновники російського уряду запустили обдзвін топ-менеджерів західних корпорацій з пропозицією повернутися на російський ринок, з якого після початку війни майже 500 компаній пішли повністю, а ще 1,3 тисячі - частково згорнули бізнес.
Як повідомляє
Financial Times, один із таких дзвінків отримали у великій американській транснаціональній корпорації. Той, хто телефонував, - чиновник кабміну РФ - цікавився, чи не бажає компанія повернути в Росію частину своїх брендів. Топ-менеджер розповів FT, що відповів абоненту відмовою, пояснивши, що про перспективу повернення говорити поки рано.
Дзвінок відбувся незабаром після того, як російська та американська делегації вперше з початку війни провели переговори на високому рівні в Саудівській Аравії, зазначає FT. Зустрічі передував телефонний дзвінок Володимира Путіна і Дональда Трампа, після якого російський президент несподівано запропонував Вашингтону спільні економічні проєкти - аж до видобутку нафти в Арктиці та розробки запасів рідкоземельних металів. Минулого тижня Путін доручив уряду готуватися до повернення західних компаній, наполягаючи на тому, щоб російський бізнес зберігав «преференції». А глава РФПІ Кирило Дмитрієв заявив, що очікує на повернення низки американських компаній уже в другому кварталі цього року, не уточнивши деталей.
Хоча жодна західна компанія публічно не оголошувала про плани повернутися і, за словами віцепрем'єра Дениса Манутурова, навіть не зверталася до влади з пропозицією викупити свої активи, інтерес до російського ринку зріс у багатьох топ-менеджерів, особливо американських, розповіли FT люди, які працюють із бізнесом, який пішов із РФ.
«Я б не сказав, що йде лавина, але багато компаній промацують ґрунт», - сказало одне з джерел видання. За словами іншого, радника західних компаній у Росії, деякі його клієнти вийшли на зв'язок і цікавилися опціонами на викуп свого бізнесу.
Самі західні топ-менеджери, зазначає FT, вважають передчасними розмови про повернення в Росію, де тільки американські компанії втратили $45 млрд через війну. Для багатьох відхід був болючим і дорогим, а дехто втратив свою власність, яку було або націоналізовано, або передано близьким Кремлю олігархам. Так, Путін своїм указом забрав російські підрозділи у двох європейських енергетичних компаній - фінської Fortum і німецької Uniper. І позбавив активів данську Carlsberg і французьку Danone.
Ілля Рачков, партнер адвокатського бюро «Некторов, Савельєв і партнери», розповідає, що багато компаній змушені оцінювати долю своїх російських активів, незалежно від переговорів Путіна і Трампа. Річ у тім, що під час продажу бізнесу вони отримали опціони на зворотний викуп, які закінчуються протягом року.
«Багато хто веде переговори, торгується, - сказав FT Рачков. - Я чув це про виробників продуктів, споживчий сектор. Новий менеджмент вимагає, щоб вони залишалися міноритарними акціонерами в обмін на продовження опціонів, або золотих парашутів, якщо опціони будуть виконані».
Перед початком війни іноземні інвестори тримали майже $500 млрд у вигляді прямих інвестицій у Росію - тобто вкладень у реальний сектор через частку в бізнесі, або боргове фінансування. До кінця 2024 року ця сума стиснулася до $235 млрд - найнижчого рівня з 2008 року.
Більша частина інвестицій - близько 75% - припадала на країни, які Кремль згодом оголосив «недружніми». У видобуток корисних копалин і обробну промисловість - галузі, на які припадає 50% російського ВВП і 40% зайнятості, - умовні «вороги» вклали суму, що дорівнює 20% усіх основних фондів. Ще вищою їхня частка була в торгівлі (дорівнює 80% основних фондів), фінансах (майже 70%), а також у науково-технічних галузях (40%), підрахували аналітики «Локо-Інвест».
