Російський вуглепром - одна з найбільших сировинних галузей економіки із сотнею тисяч зайнятих і десятками мономіст - продовжує дедалі глибше занурюватися в кризу.
За перше півріччя 2025 року вугільні компанії отримали 185,2 млрд рублів сальдованого збитку, випливає зі статистики Росстату. У середньому вугільники втрачали гроші зі швидкістю понад 1 млрд рублів на день, а частка компаній, що працюють у мінус, досягла 66%.
Відрізані санкціями від західних ринків і зіткнулися з падінням попиту в Азії, вугільні компанії за 6 місяців втратили більше, ніж за весь минулий рік (112,5 млрд рублів). У річному вираженні сальдований збиток галузі в січні-червні збільшився на 2500%, тобто в 26 разів.
«Негативними факторами для динаміки російської вугільної галузі стали падіння середніх світових цін на енергетичне вугілля до $64-83 за тонну і зміцнення рубля, що знизило рентабельність видобутку», - пишуть експерти Інституту Гайдара.
У Кузбасі, на який припадає близько 60% видобутку всього кам'яного вугілля в країні і близько 80% - коксівного, припинили роботу 17 вугільних підприємств, деякі з них - назавжди, повідомив на початку тижня губернатор Ілля Середюк. За оцінками Міненерго, 27 компаній галузі, на які припадає десята частина видобутку вугілля в країні, перебувають у передбанкрутному стані.
Частина підприємств вугільної промисловості «приречені на вимирання», попереджає експерт Фінансового університету та Фонду національної енергетичної безпеки Станіслав Митрахович. Хоча споживання вугілля у світі зростає, незважаючи на плани переходу на чистішу енергетику, його видобувають там, де це економічно вигідно, а в Росії його дорого і видобувати, і перевозити, пояснює він.
Щоб врятувати вугільників від краху і не допустити соціального вибуху серед шахтарів, уряд дозволив компаніям до кінця листопада не платити податок на видобуток корисних копалин і соціальні внески до Пенсійного фонду та Фонду ОМС. Але це «лікування симптомів, а не причин хвороби», сказав Forbes партнер з консалтингу NEFT Research Олександр Котов: «Без зміни фундаментальних чинників, а це насамперед ціна на світовому ринку, проблеми російських вугільників не зникнуть».
За двадцять років Кузбас втратив майже 300 вугледобувних підприємств, а торік працівники одного з них - шахти «Інська» - оголошували голодування через невиплату зарплат. Санкції посилили кризу: ключовим ринком збуту для вугільників став Китай, а він знизив імпорт вугілля з Росії на 25% у першій половині поточного року. При цьому у квітні-червні обвал поставок прискорився до 34%, підрахували аналітики Центру економічного прогнозування (ЦЕП) Газпромбанку.
Не маючи можливості продати вугілля, компанії ріжуть видобуток - на 7% за січень-липень, згідно з Росстатом. Один з найбільших видобувачів вугілля в країні - «Мечел» - зафіксував обвал видобутку на 24% за січень-травень. Розраховувати на зростання попиту в Китаї не доводиться, скаржився в червні гендиректор компанії Олег Коржов. Обсяги виплавки сталі та чавуну знижуються, а внутрішній видобуток вугілля зростає. При цьому від російського вугілля Пекін захищається митами (6%), які не діють, наприклад, для Австралії.
