Росія зберігає значний вплив на європейський ядерний сектор, попри майже чотири роки війни проти України. 
У 2024 році на росію припадало близько 23% імпорту збагаченого урану до Європи, що підкреслює нездатність ЄС швидко розірвати стратегічну залежність від москви.
Керівники західних компаній Urenco та Orano попереджають, що «Росатом» і надалі використовує свою домінуючу позицію на ринку збагачення урану як геополітичний важіль. За оцінками галузі, російська держкорпорація контролює близько 44% світових потужностей зі збагачення, що дозволяє кремлю впливати на енергетичну безпеку інших країн навіть в умовах санкцій.
Хоча Європа поступово скорочує закупівлі, дешевизна російського урану робить його привабливим для частини операторів АЕС. Водночас чіткої політики ЄС щодо повної відмови від імпорту досі немає: підготовлений у Брюсселі пакет обмежень проти російського ядерного палива заблокований внутрішніми розбіжностями, зокрема через позицію Угорщини та Словаччини.
Західні виробники інвестують у розширення потужностей у Європі та США, однак ці проєкти дадуть відчутний ефект лише на початку 2030-х років. До того часу росія зберігає можливість утримувати свою частку ринку, а європейські країни — вимушену залежність від постачань з держави-агресора.
Саме ціновий фактор і невизначеність щодо майбутніх відносин із москвою стримують укладання довгострокових контрактів із західними постачальниками. У результаті росія, попри війну та санкції, продовжує заробляти на стратегічно чутливому експорті й зберігати важелі впливу на енергетичну політику Європи.
