Країни Центральної Азії за підтримки Всесвітнього банку запускають проєкт зі створення єдиного енергетичного простору, який має переформатувати регіональний ринок електроенергії. 
Програма REMIT розрахована на 10 років і передбачає інтеграцію гідроенергетичних потужностей Киргизстану та Таджикистану з тепловою генерацією Казахстану, Туркменістану та Узбекистану, а також із сонячними й вітровими електростанціями за принципом енергетичної синергії. Загальна вартість системи перевищує $1 млрд, із яких $143 млн уже профінансовано.
Ще донедавна росія вважалася одним із ключових гравців енергетичного ринку Центральної Азії та претендувала на роль координатора інтеграційних процесів. Під її патронатом євразійський економічний союз просував ідею створення спільного енергетичного центру в регіоні. Однак війна росії проти України, міжнародні санкції та брак сучасних технологій у головних бенефіціарів єаес – росії та білорусі – фактично зірвали виконання цих планів. Старт робіт, запланований на 2025 рік, був відкладений щонайменше до 2027-го.
Міністр енергетики та інфраструктури євразійської економічної комісії Арзибек Кожошєв визнає, що навіть 2030 рік може стати лише орієнтовною датою початку роботи проєкту. Перспективи самого російсько-євразійського енергоцентру залишаються невизначеними через відсутність вільного ринку газу в росії та суттєві розбіжності в регуляторних підходах між країнами-учасницями.
На цьому тлі ініціатива REMIT є більш прагматичною та інституційно забезпеченою. За оцінками Всесвітнього банку, сукупний економічний ефект від її втілення до 2050 року може сягнути $15 млрд, що робить проєкт одним із наймасштабніших інфраструктурних зрушень у Центральній Азії за останні десятиліття.
