У 2025 році Азербайджан експортував 23,4 млн тонн нафти, послідовно розширюючи присутність у Європі на тлі відмови ЄС від російських енергоресурсів. Минулого року Баку вперше почав постачання до Данії, Швейцарії та Грузії, що свідчить про подальшу диверсифікацію маршрутів без участі росії.
Ключовим імпортером азербайджанської нафти залишається Італія — на неї припало понад 50% усіх закупівель. Саме Італія є одним з головних нафтових хабів ЄС, через які формуються альтернативні до російських потоки постачання на європейський ринок.
На цьому тлі залежність частини експорту з пострадянського простору від російської інфраструктури виглядає дедалі проблемнішою. Зокрема, основні обсяги казахстанської нафти все ще транспортуються через трубопровід КТК, що виходить на російське узбережжя Чорного моря, залишаючи поставки вразливими до санкцій, політичного тиску та технічних обмежень з боку рф.
Казахстан намагається наростити експорт в обхід росії через нафтопровід Баку—Тбілісі—Джейхан, однак цей маршрут значно дорожчий і складніший логістично. У підсумку росія поступово втрачає статус ключового енергетичного транзитера, тоді як Азербайджан закріплюється як важливий елемент нової європейської нафтової архітектури, вибудуваної без участі москви.
