Росія створила масштабну тіньову мережу під назвою А7 для обходу західних санкцій і системи SWIFT, яка дає змогу переміщати через кордони мільярди доларів.
По суті, основою цієї системи стали фізичні векселі, які зовні нагадують купюри з настільної гри Монополія, але за ними стоїть гігантська фінансова інфраструктура, пише
Financial Times.
Цю мережу запустили наприкінці 2024 року, а її архітекторами виступили російський державний Промсвязьбанк, що спеціалізується на оборонному секторі, та Ілан Шор - молдавський олігарх, засуджений на батьківщині за крадіжку мільярда доларів із банківської системи. Заступник гендиректора А7 Ірина Акопян пояснила, що саме відключення від SWIFT змусило Росію шукати нові способи розрахунків з іноземними партнерами. У підсумку А7 швидко перетворилася з експерименту на ключового гравця, який, за власними даними компанії, за перші півроку роботи провів транзакції на суму 98 мільярдів доларів.
Система працює через випуск імітаційних банкнот з краєвидами російських міст, номінал яких може досягати 5 000 доларів. Схему взаємодії з клієнтами вибудувано через Telegram-ботів: турист або бізнесмен купує такі векселі в Росії за рублі, а перебуваючи за кордоном, наприклад у Дубаї або Стамбулі, стирає захисний шар, сканує QR-код і надсилає його боту. Після цього кур'єр привозить готівку в місцевій валюті - дирхамах або доларах. Важливою частиною системи також став стейблкоїн А7А5, прив'язаний до рубля і, за запевненнями компанії, забезпечений депозитами в держбанку. Аналітики з компанії Elliptic вказують, що обсяг транзакцій із цим токеном уже перевищив 100 мільярдів доларів. При цьому в криптовалюті реалізовано вже 2300 фізичних векселів на суму 8,6 мільйона доларів. У жовтні 2025 року Центробанк Росії офіційно визнав А7А5 цифровим фінансовим активом, фактично легалізувавши його використання в зовнішній торгівлі.
Для великого бізнесу А7 пропонує цифрові векселі, які російські імпортери передають постачальникам, наприклад у Китаї, як гарантію оплати. Вся операція проходить поза банківською системою, що дає змогу уникати нагляду західних регуляторів. Витоки внутрішніх документів показують, що кошти рухаються через складні ланцюжки компаній, зареєстрованих у Киргизстані, ПАР і Південно-Східній Азії. Тільки через пов'язані з А7 криптогаманці пройшло близько 56 мільярдів доларів. Незважаючи на санкції США, Британії та ЄС, мережа продовжує стрімко зростати за активної державної підтримки. У листопаді Мінфін Росії став співзасновником дочірньої компанії Росвексель, об'єднавши зусилля держави і бізнесу для створення платіжної інфраструктури нового типу. Володимир Путін особисто по відеозв'язку брав участь у відкритті офісу компанії у Владивостоці. У планах А7 значиться вихід на ринок Латинської Америки і розширення діяльності на 20 країн протягом найближчих двох років. Незалежні дослідники з Центру інформаційної стійкості зазначають, що створення такої системи нагадує будівництво дуже складного літака, яким доводиться керувати на шаленій швидкості.
