Шведська військова розвідка і служба безпеки (Must) у своєму щорічному огляді за 2025 рік попереджає про значне зростання військової загрози з боку Росії. 
Згідно з доповіддю, російське керівництво розглядає поточну ситуацію як стан стратегічного конфлікту із Заходом і демонструє готовність використовувати масштабну військову силу для досягнення своїх політичних цілей. Шведські аналітики підкреслюють, що Росія продовжує нарощувати свій військовий потенціал в безпосередній близькості від кордонів Швеції, особливо в стратегічно важливому регіоні Балтійського моря, пише
Forsvarsmakten.
Розвідка відзначає, що Росія здатна відносно швидко сконцентрувати значні сили в Балтійському регіоні в разі мобілізації або перекидання ресурсів з українського фронту. Темпи цього відновлення і подальшої експансії будуть прямо залежати від результату війни в Україні: якщо конфлікт завершиться на російських умовах, а санкційний тиск ослабне, швидкість нарощування військової потужності Росії істотно зросте. Вже зараз фіксується агресивне використання гібридних методів впливу проти країн НАТО і ЄС, включаючи диверсії, порушення повітряного простору безпілотниками і літаками, кібератаки і кампанії з дезінформації. Ці дії спрямовані на підрив єдності західних країн і ослаблення підтримки України.
Особлива увага в доповіді приділяється тому, що Росія не відмовилася від своїх максималістських цілей щодо контролю над значними територіями України та запобігання її вступу до НАТО. Незважаючи на перехід війни в затяжну фазу, російське керівництво не виявляє бажання йти на політичні компроміси. На цьому тлі Швеція, яка стала членом НАТО, стикається з комплексом загроз, що охоплює не тільки військову сферу, а й критичну інфраструктуру, економічну безпеку та суспільну згуртованість. Шведська розвідка прогнозує, що до 2030 року зовнішні загрози безпеці країни будуть тільки посилюватися в міру реалізації російських військових реформ.
Крім Росії, серйозним викликом для безпеки Швеції названо Китай, який прагне зайняти лідируючі позиції в ключових технологіях і посилює залежність Європи від своїх ресурсів. Китайські інвестиції в критичну інфраструктуру, ШІ та енергетичні системи розглядаються як інструменти стратегічного впливу і потенційного шантажу.
Спільно з Росією та Іраном Китай формує глобальний ландшафт суперництва великих держав, де міжнародні правила гри втрачають значення, а політичні та економічні важелі відкрито використовуються для тиску на інші держави. У цих умовах Швеція змушена прискорювати зміцнення своєї військової потужності, цивільної оборони та загальної спроможності суспільства до опору у тісній взаємодії з союзниками по НАТО.
