Попри втрату політичного союзника після смерті верховного лідера Ісламської Республіки, у кремлі розглядають близькосхідну ескалацію передусім як шанс для наповнення військового бюджету.
Закриття Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів транспортування нафти й зрідженого газу — спровокувало спекуляції щодо різкого зростання котирувань. Наразі нафта марки Brent торгується близько 73 доларів за барель ( на піку до 83$), а WTI — приблизно по 67 доларів. Водночас у російських колах уже озвучують очікування понад 100 доларів за барель у разі подальшої дестабілізації регіону.
Додатковим чинником називають посилення контролю США над венесуельськими поставками. За такого сценарію великі імпортери, зокрема Індія та Китай, можуть ще більше переорієнтуватися на російську сировину. Для москви, яка входить у п’ятий рік повномасштабної війни проти України та стикається з бюджетним тиском і санкційними обмеженнями, це означало б додаткові валютні надходження.
Показово, що на офіційному рівні росія публічно засуджує удари по Ірану й попереджає про «дисбаланс» на світових ринках. Однак паралельно в провладному інформаційному просторі лунають відверті оцінки про те, що скорочення іранської пропозиції вигідне кремлю, оскільки посилює позиції росії як одного з небагатьох великих експортерів, здатних швидко наростити поставки.
Будь-який нафтовий шок москва розглядає як можливість частково компенсувати втрати від санкцій і профінансувати подальшу агресію. Залежність російських фінансів від зовнішніх криз лише підкреслює вразливість економічної моделі, що тримається на сировинній ренті та воєнних витратах.
