Таке зближення здатне підштовхнути Пекін до активізації енергетичних проєктів із москвою, зокрема будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2».
Після початку повномасштабної війни проти України росія дедалі більше залежить від Китаю як від ключового економічного партнера. Водночас Пекін також розглядає росію як додаткове джерело стабільних поставок енергоносіїв на тлі геополітичної нестабільності.
У 2025 році товарообіг між країнами скоротився на 6,9% — до $228 млрд після рекордних $245 млрд у 2024 році. Причиною стали падіння цін на нафту, яка становить основну частину російського експорту, а також зниження попиту на китайські товари в росії через економічні проблеми.
Попри це, росія залишається важливим енергетичним партнером Китаю: у 2025 році на неї припадало 17,9% китайського імпорту нафти та 27,8% імпорту природного газу.
Пекін не поспішав ще більше посилювати свою залежність від російських енергоресурсів.
Однак війна Трампа на Близькому Сході та морська блокада Венесуели з боку США можуть змінити цей розрахунок.
Китай включив до нового п’ятирічного плану розвитку кілька газопровідних проєктів із росією. У документі зазначено, що протягом найближчих п’яти років Пекін планує просувати підготовчі роботи за центральним маршрутом китайсько-російського газопроводу.
Вважається, що йдеться саме про проєкт «Сила Сибіру-2», який планують прокласти через територію Монголії та використовувати родовища, що раніше постачали газ до Європи. Водночас, остаточні параметри проєкту досі не погоджені, тому строки його реалізації залишаються невизначеними.
