Економічна деградація, злість на втрати у війні з Україною та мафіозні політичні клани перетворять "путінську стабільність" у хаос. Смерть диктатора не принесе вигоди Україні, а створить зайві ризики.
Про це пише
Newsweek.
Найбільша небезпека для Путіна криється всередині створеної ним мафіозної системи. Амбітні суперники шукають слушний момент для удару. Економіка Росії деградує, а війна в Україні зайшла у глухий кут: це створює ідеальні умови для змови.
Розвідка США зафіксувала гостру напругу між спецслужбами. ФСБ, Росгвардія та Федеральна служба охорони сперечаються за право контролювати безпеку топчиновників.
Окрему увагу привертає мережа Сергія Шойгу. У березні 2026 року заарештували його колишнього заступника Руслана Цалікова. Це свідчить про підготовку ґрунту для усунення потенційних заколотників. Шойгу втратив посаду міністра оборони, коли успіхи армії РФ на фронті почали зникати.
Кандидати на престол: список претендентів
Після смерті (або виходу на пенсію) Путіна почнеться запекла боротьба. Хтось розраховує на природний хід подій, але інші чекають на успішну змову.
Ось головні фігури, які можуть очолити РФ:
● Олексій Дюмін - колишній охоронець Путіна та помічник президента.
● Сергій Кірієнко - куратор внутрішньої політики та майстер кремлівської пропаганди.
● Дмитро Патрушев - віцепрем'єр і син Миколи Патрушева. Він представляє молоде покоління "силовиків".
Старші соратники, як-от Олександр Бортников, можуть не претендувати на владу особисто. Вони стануть "сірими кардиналами". Такі фігури мають право вето на будь-якого кандидата.
Будь-хто з перелічених осіб чи навряд готовий швидко закінчити війну, чи покаятись перед Україною повернувши всі захоплені території.
Боротьба кланів у ядерній державі
Згідно з конституцією, у випадку смерті Путіна обов’язки президента спочатку виконуватиме прем’єр-міністр Михайло Мішустін. Але він лише тимчасова фігура. Справжня влада опиниться в руках елітних угруповань, адже Росія не є демократією - це воєнна автократія, пише Newsweek.
Успіх кожного клану залежить від близькості до силових структур. Путін будував цю систему 25 років і раптовий вакуум влади викличе ланцюгову реакцію. Світ побачить зіткнення військових командирів, розвідників та олігархів.
Путінізм без Путіна: чому війна не припиниться
Більшість потенційних наступників поділяють погляди диктатора. Вони вірять в імперську експансію. Їхня стратегія - антизахідний антагонізм, тому новий лідер може виявитися ще більш агресивним.
Зараз Росія зазнає колосальних людських, соціальних та економічних втрат. Гарвардська школа Кеннеді оцінює кількість загиблих та поранених у 1 мільйон осіб станом на лютий 2026 року. А це ще декілька мільйонів людей, які залишились без сина або брата.
До цього можна додати підвищені відсоткові ставки та інфляцію, які б’ють по росіянах. Санкції паралізували зростання виробництва, а внутрішні ресурси йдуть виключно на підтримку війни.
В такі моменти, зазначається у матеріалі, авторитарні режими вдаються до ще більшого насильства. Це спосіб каналізувати народний гнів.
Інститут вивчення війни (ISW) попереджає про небезпеку з боку ветеранів. Кремль боїться сотень тисяч озлоблених чоловіків. Вони повертаються з фронту травмованими та непотрібними цивільному суспільству.
До лав цивільних вливаються і помилувані злочинці. Вони вже провокують ріст організованої злочинності. Поліція не справляється з тиском, а після війни ця хвиля накриє Росію повністю.
В статі наголошується, що кінець правління однієї людини не означає кінець системи. Смерть Путіна розв'яже одну проблему, але породить десятки нових. Це буде криза в країні з ядерною зброєю та озброєними фракціями, що може стати катастрофою для всієї Європи.
