Росія подала близько 15 позовів проти журналістів та інших осіб у Франції, а також численні позови в інших країнах, зокрема, Німеччині та Великій Британії. 
Про це Ніколя Тензер – викладач Інституту політичних досліджень Sciences Po, колишній радник міністра фінансів Франції – розповів
в інтерв'ю Центру стратегічних комунікацій.
На його думку, це «стратегічні позови проти громадськості» для залякування людей, які говорять правду про злочинну діяльність Росії.
Як приклад Тензер навів колишню кореспонденткк Financial Times Кетрін Белтон, книга якої «Putin’s People: How the KGB Took Back Russia and Then Turned on the West» викриває зв’язки між корупцією, спецслужбами та внутрішнім колом російського президента. Видання увійшло в списки книг року за версією The Economist, Financial Times, New Statesman і The Telegraph. Водночас ця книга стала предметом п’яти судових позовів, поданих російськими мільярдерами і корпорацією «Роснефть».
Проти самого Тензера подав позов телеканал RT France, який звинуватив політолога у наклепі через два його твіти 2018 року. В одному з них йшлося про те, що RT France є органом пропаганди, а не медіа, і ті, хто погоджується там виступати, – або пособники режиму, або «корисні ідіоти». У RT побачили в цьому також «посягання на честь і гідність» журналістів редакції. Суд має оприлюднити рішення у цій справі 3 грудня 2021 року.
«Я думаю, це глобальна проблема, яка виходить далеко за рамки мого випадку або інших людей – або навіть за рамки самого каналу Russia Today. Це поширена спроба всіх диктатур, усіх злочинців залякати людей через своїх довірених осіб, своїх суб’єктів», – розповів іколя Тензер.
Він зазначив, що знає журналістів, які не наважуються проводити розслідування щодо діяльності RT France саме через судові позови, які можуть привести до банкрутства.
«Оскільки ці люди бувають і позаштатними журналістами, у них немає захисту з боку величезних ЗМІ з фінансовими ресурсами — тож безсумнівно, такі ризики їх дуже непокоять. Саме тому я запропонував це змінити. Знаю, що в Раді Європи, у Європарламенті, у Єврокомісії також є люди, які говорять, що час покласти край всій цій судовій тяганині», – додав політолог.
Тензер вважає, що важливим прецедентом було закриття у 2021 році YouTube-каналів RT Deutsch за поширення дезінформації про пандемію COVID-19 та за порушення правил користування відеоплатформою. Це продемонструвало, на думку політолога, те, що небезпечним є не тільки сам канал, але й інші його платформи.
Ніколя Тензер розповів, що російські державні канали діють за трьома напрямками: поширення дезінформації, «м’яка пропаганда» та «підливання олії в огонь».
Зокрема, поширення дезінформації стосується діяльності Росії в Україні, Грузії, Сирії та інших країнах, на кшталт «Ми не причетні до трагедії MH17», «Ми ніколи не втручалися в Україну», тези про те, що французькі та бельгійські спецслужби готують хімічну атаку в Сирії тощо.
«М’яка пропаганда» наголошує, що «нам не подобається Путін, але ми повинні бути реалістами», що «провина лежить на обох сторонах, ймовірно, це була справжня провокація з метою розширення ЄС, розширення НАТО», що «треба враховувати культурні особливості російського народу, який не дозрів для демократії». За словами Тензера, це спосіб приховати інформацію про всіх дисидентів і учасників протестів, яких пригноблюють і переслідують у самій Росії.
Третій наратив – класична тактика російської пропаганди, щоб «підлити олії у вогонь», висвітлюючи рухи Black lives matter, «жовтих жилетів», акції за незалежність Каталонії та інші, і щоб сіяти розбрат у відповідних країнах.
«Звичайно, існують певні оманливі новини, що поширюються російською пропагандою, саме російськими державними каналами, але є також багато державних каналів, які звичайні люди не сприймають як російські. Коли існує така пропаганда, ми повинні діяти як YouTube з каналом, де поширювалася дезінформація про вакцини. Йде війна, і ми повинні вести цю війну дуже чітко», – додав політолог.
