Найбільший нафтогазовий проєкт Росії на Сахаліні працюватиме деякий час за інерцією, але майбутнього у нього немає. 
Про це в інтерв’ю «Сибір. Реалії»
розповіла професор кафедри економічної та соціальної географії Росії географічного факультету МДУ Наталія Зубаревич.
Зубаревич нагадала, що у всіх трьох сахалінських проектах брали активну участь іноземні компанії: «Сахалін-1» – це «Роснєфть», американська ExxonMobil, японські та індійські компанії. «Сахалін-2» – «Газпром», Shell та японці». За словами експертки, західні компанії, які володіють технологіями, уже залишили ці проєкти, а японські компанії брали участь лише фінансово. Тому «це означає, що Киринське та інші родовища з дуже високою ймовірністю не будуть освоєні», а проєкт «Сахалін-3» Росія взагалі не зможе реалізувати.
«Сахалін-1» та «Сахалін-2» деякий час будуть працювати, втім, рівень видобутку нафти там уже пройшов пік, тому буде тільки знижуватися.
Схожа ситуація спостерігається і в інших нафтогазоносних регіонах Росії. Так, проєкт «Новатек» на Ямалі потрапив під потужний санкційний удар, якщо необхідне обладнання на Заході не встигли купити, то завод «Арктик СПГ» із виробництва скрапленого природного газу запущений не буде.
Про проєкт «Восток Ойл» на півострові Таймир, упевнена Зубаревич, можна взагалі забути: «Все це зараз під забороною фінансування. Це означає, що неможливо зібрати не лише гроші, а й технології».
Санкції проти нафтогазового комплексу вдарять також і про переробній промисловості, зокрема, по гіганту російського ринку, компанії «Сібур», а також не дозволять розпочати повноцінне використання Північного морського шляху.
Щодо перших відчутних наслідків антиросійських санкцій, професор МДУ зазначила, що, скоріш за все, вони будуть помітні у кінці травня. «У бізнесу, орієнтованого на споживчий ринок, запасів зазвичай менше – приблизно місяць-два. Тому ми вже почали відчувати нестачу, наприклад, гаджетів. А до літа ми відчуємо, що станеться з індустрією», – запевнила Наталія Зубаревич.
