Надії Росії налагодити імпортні постачання через марокканські порти виявились марними. Влада Марокко відмовилася від пропозицій російських чиновників та бізнесменів побудувати в Касабланці новий перевалочний термінал для обробки призначених Росії вантажів і створити торговий дім, через який Росія могла б закуповувати товари з третіх країн.Про це розповіли
The Moscow Times два логісти, які брали участь в обговоренні, і підтвердив чиновник Мінтрансу.
Ідея, за їхніми словами, полягала в тому, щоб створити там хаб для постачання до Росії товарів, який частково замінив би європейські порти — ті через санкції виявилися закритими для призначених Росії вантажів. На нарадах у Мінтрансі, за словами їх учасників, чиновники обговорювали представниками російських та іноземних транспортних компаній створення таких хабів у портах Касабланки та Танжера. Передбачалося також організувати фідерну лінію Касабланка-Санкт-Петербург: контейнери з океанських суден, що входять у глибоководні порти, перевантажувалися на менші (фідерні) судна і доставлялися в Росію. Остання ланка плану - відкриття торгового дому, що діє на користь Росії.
Це мало допомогти відновити імпорт товарів до Росії, що обвалився після введення санкцій, зокрема ввезення санкційних товарів, пояснювали співробітники транспортних компаній.
На початок війни більшість товарів із Америки та Азії доставлялася до Росії через порти Європи. Майже 2/3 контейнерів з імпортом йшли на океанських контейнеровозах до Гамбурга та Роттердама, де без огляду перевантажувалися на фідерні судна і відправлялися в основному до Санкт-Петербурга, а також до портів Польщі та інших країн Балтії. Зараз цей маршрут практично марний: він став дуже дорогим, довгим і важкодоступним для багатьох товарів. Вантажі з Китаю тепер доставляються до Росії через перевантажені далекосхідні та турецькі порти, а з Індії через Іран, Каспійські порти та країни Середньої Азії.
Це і є план "Б" - нарощувати імпорт з Індії через Іран, Каспійське море або середньоазіатські республіки, кажуть російські логісти. «У Каспійських портів відкриється друге дихання», — каже один з них. Добре працюють порти Туреччини (фідерні судна йдуть зі Стамбула до Новоросійська), але їх потужностей не вистачає (як і далекосхідних), ціни злетіли і термін доставки збільшився. Крім того, для роботи цієї схеми потрібен турецький посередник-одержувач вантажу, через якого піде доставка, а його послуги також збільшують вартість товару.