Завдавши серйозного удару по дипломатичних зусиллях Китаю в Європі, Естонія і Латвія в четвер вийшли з ексклюзивного клубу Китаю для взаємодії з країнами Центральної та Східної Європи на тлі зростаючої стурбованості зв'язками Пекіна з їхнім заклятим ворогом Москвою.
Про це пише
NEWSUA.ONE з посиланням на
Politico.
Декларація Китаю про «безмежну» дружбу з російським диктатором Володимиром Путіним є анафемою для країн Балтії, які побоюються, що його вторгнення в Україну є провісником ширшої спроби Росії повернути свою радянську імперію.
Литва була першою, хто вийшов торік, коли клуб був названий 17+1, у якому 17 країн прагнули знайти точки дотику з Пекіном. Дії Таллінна та Риги у четвер скорочують структуру до 14+1.
У випадку з Литвою уряд у Вільнюсі також вважав за краще проводити політику більш глибокої дипломатичної взаємодії з демократичним Тайванем, що прискорило торговельні розбірки в ЄС, коли Китай почав блокувати литовські товари на митниці.
Пекін поки не прокоментував дії з боку Таллінна та Риги. Однак весь дипломатичний формат +1 зазнає дедалі більшого тиску, оскільки Китай критикується за участь в іграх за принципом «розділяй і владарюй» в ЄС, а країни Східної Європи ставлять під сумнів економічні дивіденди.
У заяві уряду в Таллінні в четвер йдеться: «Естонія вирішила, що більше не братиме участі у платформі співпраці між країнами Центральної та Східної Європи та Китаєм. Естонія продовжуватиме працювати над конструктивними та прагматичними відносинами з Китаєм, що включає - Китайські відносини відповідно до міжнародного порядку, заснованого на правилах, та таких цінностей, як права людини».
Він додав, що Естонія «не була присутня на жодній із зустрічей формату після саміту в лютому минулого року».
Аналогічний відгук у четвер зробило і МЗС Латвії. «З огляду на поточні пріоритети зовнішньої та торгової політики Латвії, Латвія прийняла рішення припинити свою участь у рамках співробітництва країн Центральної та Східної Європи та Китаю».
"Латвія і надалі прагнутиме конструктивних і прагматичних відносин з Китаєм як на двосторонній основі, так і в рамках співпраці між ЄС і Китаєм, заснованої на взаємній вигоді, повазі міжнародного права, прав людини і міжнародного порядку, заснованого на правилах", - йдеться у повідомленні.
Крім того, Пекін обрушився на литовський уряд за те, що делегація відвідала Тайвань на чолі із заступником міністра транспорту та зв'язку Агнє Вайчукевичюте. "Це неприкрита зрада" обіцянкі Литви проводити політику єдиного Китаю, заявив офіційний представник міністерства закордонних справ Китаю Ван Веньбінь.
У приватних бесідах естонські і латвійські офіційні особи вже кілька місяців попереджають про цей крок, що насувається. Хоча вони прагнули зайняти меншу конфронтаційну лінію, ніж Литва, вони вирішили піти на цей крок після того, як міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу повернувся до влади менше місяця тому.
Дев'ять із 27 країн ЄС залишаються у клубі, який Пекін розпочав у 2012 році: Болгарія, Хорватія, Чехія, Греція, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина та Словенія. Також у ньому знаходяться п'ять країн, які не входять до ЄС: Албанія, Боснія та Герцеговина, Чорногорія, Північна Македонія та Сербія.
ЄС також є спостерігачем на зустрічах.
Раніше цього року Пекін вже відчував більш мляву реакцію цих країн. У квітні Китай направив досвідченого дипломата Хо Юйчженя, спеціального посланця країнами Центральної та Східної Європи, у поїздку регіоном, щоб спробувати налагодити відносини.
Китай не оголошував про плани голови Сі Цзіньпіна чи прем'єр-міністра Лі Кецяна головувати на ще одному нібито щорічному саміті за участю лідерів регіону.
Минулого року Естонія відхилила запрошення Сі прем'єр-міністра Каї Каллас взяти участь у віртуальному саміті. Замість неї на заході був присутній її міністр закордонних справ.
