Згідно із аналітичною доповіддю Institute of International Finance (IIF) і європейського аналітичного центру Bruegel, стійкість економіки рф щодо західних санкцій поступово добігає кінця.
Навіть рекордний профіцит поточного рахунку платіжного балансу, який рф вдалося накопичити через високі ціни на енергоносії і різке падіння імпорту в рф – буде падати. Зокрема, через санкції проти російської нафти, пише
Euroin.
З іншого боку, навіть в російській Вищій школі економіки констатують: дивна суміш санкцій проти рф, її контрсанкцій і т.зв. політики імпортозаміщення «створює ризики для переходу рф до «економіки вчорашнього дня».
Експерти IIF і Bruegel визнають: запроваджені проти рф санкції поки що не викликали суттєвого зниження доходів бюджету рф і значного економічного зниження. Серед причин експерти називають т.зв. стратегію «Фортеця росія» (натякаючи у т.ч. на певний економічний ізоляціонізм), «ефективну політику» центробанку рф і високі ціни на енергоносії.
Профіцит поточного рахунку платіжного балансу рф за січень-вересень 2022 р. різко зріс – до 198,4 млрд. доларів (приблизно на 120 млрд. більше, ніж за аналогічний період торік) – через високі ціни на експортовані енергоносії і різке падіння імпорту в рф через санкції. Що пояснює і тенденцію укріплення російського рубля. До кінця року цей профіцит може зрости до 240 млрд. доларів.
Але «запас міцності» рф щодо санкцій знижується: вже у 2023 р. профіцит поточного рахунку платіжного балансу повернеться приблизно до 100 млрд. доларів. Спочатку – через «ембарго на поставки сирої нафти і нафтопродуктів і рішення рф скоротити поставки природного газу в Європу».
Середньо- і довгостроковий вплив санкцій на економіку рф буде значно більш руйнівним. «Добровільний вихід великої кількості західних компаній, відмова ЄС від енергоносіїв (з рф) і нездатність країни знайти рівноцінні альтернативи нанесуть серйозної шкоди російській економіці» – йдеться у доповіді. «росії доведеться перекрити значну частину своєї газоекспортної інфраструктури, адже близько 60% її газових поставок йде в ЄС і Велику Британію, і їх нелегко перенаправити».
Низка галузей економіки рф вже постраждали і доволі суттєво: автомобілебудування і інше транспортне обладнання, транспорт, ІТ-сектор, хімічна продукція, продукти харчування.
Про стратегічні довгострокові ризики для російської економіки повідомляє і експерт російської Вищої школи економіки Володимир Гімпельсон. За його прогнозом, адаптація до санкцій і контрсанкцій невідворотно «призведе до використання більш простих і старих технологій», а «імпортозаміщення» в цих умовах означає, що замість виробництва більш складної продукції на основі передових технологій «ми переходимо до випуску вітчизняної, більш простої і часто морально застарілої».
Експерт прогнозує «сильний шок для людського капіталу, якому доведеться адаптуватися до закритої «економіки вчорашнього дня» замість ринкової економіки, що формувалася з 1990х рр.». Також російська «наука і освіта будуть підлаштовуватися до нової реальності, тим більше що у такого підлаштування буде багато небезкорисливих інтересантів».
«Якщо відкрита і конкурентна економіка сприяє (нехай і з певними обмеженнями) більш конкурентоздатним і ефективним, відсуваючи менш ефективних, то закриття країни дає невдахам попередніх етапів шанс на реванш. Тим більше, якщо ці невдахи до того ж є патріотами з добрим доступом до лобістських ресурсів».
Вихід провідних міжнародних компаній з рф із закриттям заводів в росії, і різке падіння імпорту комплектуючих з західних і високорозвинутих країн, і невдалі спроби замінити втрачене китайськими аналогами і паралельним імпортом – саме на цей сценарій і направляють економіку рф. До того ж проблеми з експортом енергоносіїв призводитимуть і до скорочення наявних фінансових ресурсів.
А далі спрацює внутрішньоросійська специфіка – із корупцією, непотизмом, переважанням політичної доцільності над економічною ефективністю. По суті, сценарій «неефективної рф» вже розпочато і він поступово проникатиме у всі галузі і сфери – від суто економічних до військових. І неефективність буде лише множитися. Тут важливо лише забезпечити безперервність і тривалість цього процесу – а цьому сприяють нові пакети санкцій.
