Ідея потрійного газового союзу Росії, Казахстану та Узбекистану, яку озвучив президент Володимир Путін у ході офіційного візиту Касим-Жомарта Токаєва до Москви, не зустріла ентузіазму в Астані.
Про це пише
The Moscow Times.
Казахстан не дозволить використовувати свою територію для обходу західних санкцій і оцінюватиме проект газового союзу з урахуванням санкційних ризиків, - заявив заступник голови республіки Роман Василенко.
Проект, у рамках якого Кремль пропонував скоординувати дії з експорту газу до третіх країн, має уважно вивчити, перш ніж приймати будь-які рішення, наголосив дипломат.
Ідея союзу полягала в тому, щоб наростити постачання російського газу до Китаю через територію центральноазіатських республік колишнього СРСР, розповідав у вівторок віце-прем'єр Олександр Новак.
Відключивши газ майже всім європейським клієнтам і втративши після вибуху «Північні потоки», що коштували 17 млрд євро, «Газпром» качає на європейський ринок — у минулому найбільший — лише одну десяту довоєнних обсягів.
"Сила Сибіру", за якою газ поставляється до Китаю, має проектну потужність 35 млрд кубометрів. І навіть після виходу на неї 2024 року труба компенсує лише п'яту частину колишнього експорту до ЄС.
За словами Новака, Росія бачить «великі можливості» у союзі з центральноазіатськими країнами щодо постачання газу до Китаю. «Росія, Казахстан, Узбекистан мають ще з радянських часів фактично єдину газотранспортну систему. І ми маємо великі можливості для розширення взаємної співпраці», — говорив віце-прем'єр.
Але влада Казахстану прагне дистанціюватися від токсичної Росії, яка розв'язала війну в Україні і стала світовим рекордсменом за кількістю введених санкцій. У вересні Казахстан почав експортувати в обхід російської території нафту і готує альтернативний маршрут експорту урану, з видобутку якого країна посідає перше місце у світі.
У серпні через відмову влади Казахстану порушувати санкції з місцевого ринку був змушений піти Сбербанк, «дочка» якого посідає друге місце в країні за розміром активів. У листопаді холдинг KAZ Minerals заморозив інвестиції в проект розвитку Баїмської рудної зони на Чукотці, де до 2028 року планувалося побудувати гірничозбагачувальний комбінат (ГЗК).
