Оформлений з помпою візит до Москви голови КНР Сі Цзіньпіна завершився без ключового рішення, на яке багато років чекають у Кремлі.
Незважаючи на те, що президент Росії Володимир Путін називав Сі «дорогим другом» і заговорив китайською, піднімаючи тост за його здоров'я, китайська делегація не підписала новий контракт на купівлю російського газу та будівництво труби «Сила Сибіру-2».
Китаю газ не потрібен
Путін запропонував у 6 разів збільшити прокачування в КНР трубопровідного газу до 2030 року. Але уряд Сі не збирається повторювати помилку Європи і робити країну надто залежною від російських поставок, тим більше, що бажаючих продавати газ хоч греблю гати — Катар, США, Австралія, Туркменістан, сказав
Bloomberg Бетт Одгерел, старший аналітик американського Фонду вивчення енергетичної політики:
Китай може чекати скільки завгодно довго, доки Росія не зробить надзвичайно приємної пропозиції. Додатковий газ із Росії [йому] не потрібен, особливо після економічної стагнації, викликаної масовими карантинами [торік].
Проект «Сили Сибіру – 2» потужністю 50 млрд кубометрів на рік «практично» узгоджений у всіх параметрах, заявив у вівторок Путін: «Російський бізнес може задовольнити зростаючий попит з боку китайської економіки в енергоносіях».
У 2022 р. "Газпром" поставив до Китаю по "Силі Сибіру - 1" 15,5 млрд кубометрів газу (до 2025 р. газопровід має вийти на заплановану потужність 38 млрд кубометрів на рік). За словами Путіна, «сукупний обсяг постачань газу до 2030 р. складе не менше 98 млрд кубічних метрів, плюс 100 млн тонн ЗПГ».
Але в спільній підсумковій заяві про «Сил Сибіру – 2» та додаткові постачання газу нічого не говориться. Як і про будь-які інші конкретні економічні домовленості. Нічого не сказав на цю тему і Сі Цзіньпін.Першим пунктом у заяві на сайті Кремля йде «збільшення масштабів та оптимізація структури торгівлі, зокрема за рахунок розвитку електронної торгівлі та інших інноваційних інструментів». Про енергетику йдеться лише у четвертому пункті із семи – і найзагальнішими словами: «Зміцнення всеосяжного партнерства <…> просування реалізації стратегічних проектів».
Список документів, підписаних сторонами під час візиту, «виглядає досить худеньким», зазначає Олександр Габуєв, старший науковий співробітник Фонду Карнег. "В основному це міжурядові угоди, меморандуми, нічого великого, на кшталт "Силі Сибіру", там немає", - сказав він The Bell.
Віце-прем'єр Олександр Новак спробував запевнити громадськість, що договір щодо газопроводу незабаром буде укладено. Щоправда, з його слів випливає, що параметри проекту ще не узгоджені, як запевняв Путін. «Дані вказівки компаніям детально опрацювати деталі проекту та вийти у найкоротші терміни на його підписання. Надано такі вказівки, щоб забезпечили узгодження умов. Ми сподіваємось, що цього року буде», – сказав Новак.
"Газпром" без половини експортної виручки
Москва відчайдушно намагається домовитися про «перекидання» на схід незатребуваних нині обсягів газу, які «Газпром» раніше постачав до Європи. У довоєнному 2021 р. його експорт до ЄС становив 155 млрд кубометрів, у рекордних 2018-2019 роках. – близько 177 млрд. кубометрів. До Європи йшло близько 80% експорту "Газпрому".
Але в 2022 р. сукупний експорт російського газу в дальнє зарубіжжя впав на 46% до 100,9 млрд кубометрів, постачання до Європи скоротилося більш ніж удвічі. До 2027 р. ЄС пообіцяв зовсім припинити закупівлю в Росії.
«Газпром» не розкривав прогноз експорту газу на цей рік, але, за оцінками аналітиків, постачання до Європи та Туреччини цього року можуть обвалитися до рівня часів СРСР у 50-65 млрд кубометрів, і компанія позбудеться половини експортної виручки, яку останній рік підтримали найвищі ціни на газ, пише Reuters. Близьке до «Газпрому» джерело сказало агентству:
Навіть якщо Росія домовиться з Китаєм про будівництво "Сили Сибіру - 2", хоч якихось вигод від цього проекту доведеться чекати дуже довго. Газопровід «Сила Сибіру – 1» будувався п'ять років, але довжина «Сили Сибіру – 2» – у три рази більше.
Метою зустрічі в Москві для Китаю була «не конкретна газова угода і навіть особливо не питання про війну в Україні», вважає Олександр Корольов з Університету Нового Південного Уельсу, автор книги «Стратегічний альянс Китаю та Росії у міжнародній політиці»: «Мета – зміцнення альянсу у контексті погіршення американо-китайських відносин».
