Нижня палата парламенту Швейцарії - Національна рада - проголосувала про співпрацю з парламентом Тайваню. Офіційних дипломатичних відносин між країнами немає
Про це пише
Tages-Anzeiger.
У вівторок ввечері Національна рада Швейцарії (нижня палата вищого законодавчого органу Швейцарії) вирішила "зміцнити" свою співпрацю з тайванським парламентом і "поглибити економічні, політичні, наукові та культурні обміни" з Тайванем.
За таке рішення віддали 97 голосів проти 87, 8 членів Ради утрималися. Майже одностайно проголосували соціалісти, зелені та ліберали.
Рішення є остаточним: оскільки Національна рада хоче лише зміцнити власні відносини, і не потребує схвалення вищих органів влади, які зазвичай є більш консервативними в питаннях зовнішньої політики.
Швейцарія до сьогодні має торгові та культурні зв'язки з Тайванем, але не підтримує з ним офіційних дипломатичних відносин. Їх відсутність є наслідком так званої політики "єдиного Китаю", якої КНР вимагає від усіх інших країн.
Політика "єдиного Китаю" полягає в тому, що існує лише один "Китай", який уособлює комуністична Китайська Народна Республіка - і що він (фактично) включає в себе демократичний Тайвань. Всі держави, які бажають встановити дипломатичні відносини з КНР, повинні в принципі визнати цю передумову. Це також те, чим керується Швейцарія у своїй зовнішній політиці.
Як наслідок, Швейцарія не надсилає посла до Тайваню і не має взаємних офіційних візитів між членами Федеральної ради (верхня палата парламенту) і тайванськими міністрами.
Саме цю швейцарську політику "єдиного Китаю" і порушує рішення Національної ради.
Автором резолюції є депутат Фабіан Моліна. За його словами, острів з 23 мільйонами жителів є п'ятим за важливістю торговельним партнером Швейцарії в Азії і з огляду на зростаючу поляризацію між США і Китаєм, для Швейцарії було б розумно диверсифікувати свою зовнішньоторговельну стратегію. "Демократії повинні підтримувати одна одну", а парламент не повинен "дозволяти Китаю втручатися в його суверенні рішення", заявив Моліна в Раді.
Віце-президент Національної ради та голова Комітету у закордонних справах парламенту Швейцарії Франц Грютер не погоджується з цим: оскільки Швейцарія не визнає Тайвань як незалежну державу, Національна рада не повинна підтримувати офіційні відносини з парламентом і це рішення Національної ради може мати "негативні наслідки" для економічної співпраці з Китаєм.
Китай традиційно гостро реагує на будь-які ознаки зближення з Тайванем. Коли в лютому п'ять членів Національної ради здійснили приватну поїздку до Тайваню, китайське посольство відреагувало різким комюніке проти цього "втручання у внутрішні справи". Вже цим візитом було порушено політику єдиного Китаю, писало тоді посольство.
Цього разу китайські дипломати теж потрактували рішення парламентарів як денонсацію офіційної політики Швейцарії щодо єдиного Китаю: напередодні прийняття рішення Франц Грютер, віце-президент Національної ради сам зв'язався з китайським посольством у Берні.
Керівництво ж Ради наполягає, що резолюція "не ставить під сумнів позицію Швейцарії щодо політики "єдиного Китаю". Навпаки, йдеться про просування демократії, миру і стабільності є фундаментальною основою швейцарської зовнішньої політики. "Тому законним є бажання Національної ради використовувати парламентську дипломатію для просування цих цінностей".
