4 травня низка держав-членів ЄС започаткували інклюзивну Групу друзів для сприяння голосуванню кваліфікованою більшістю з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Євросоюзу.
Про це повідомляє МЗС Німеччини.
"Метою групи є підвищення ефективності та швидкості прийняття зовнішньополітичних рішень. На тлі агресивної війни Росії проти України та зростаючих міжнародних викликів, з якими стикається ЄС, члени групи переконані, що зовнішня політика ЄС потребує адаптованих процесів та процедур з метою зміцнення Євросоюзу як зовнішньополітичного актора", – йдеться у повідомленні.
До групи входять Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди, Словенія та Іспанія.
На думку групи, удосконалення процесу прийняття рішень також є ключовим для того, щоб зробити ЄС придатним для майбутнього.
Група прагне досягти прогресу в удосконаленні процесу прийняття рішень у спільній зовнішній і безпековій політиці у прагматичний спосіб, зосередившись на конкретних практичних кроках і спираючись на положення, які вже передбачені в Договорі про Європейський Союз.
Члени групи домовилися регулярно підбивати підсумки і підкреслили необхідність тісної співпраці з усіма державами-членами Європейського Союзу, а також координувати свої дії з інституціями ЄС.
Група прозоро ділитиметься результатами своїх обговорень з усіма державами-членами ЄС.
Відомо, що, наприклад, Польща виступає проти відмови від принципу одностайності в ухваленні рішень. В той же час канцлер Німеччини Олаф Шольц закликає до масштабних реформ інституцій Європейського Союзу і наполягає на припиненні дії принципу одностайності, який діє під час ухвалення ключових рішень у ЄС.
Розмови про відмову від принципу одностайності в ЄС ведуться вже тривалий час. Деякі країни, зокрема Угорщина, часто зловживають цим принципом для блокування рішень з міжнародної політики.
Коли у ЄС ухвалюють рішення кваліфікованою більшістю, її становлять більшість держав-членів, що представляють щонайменше три п'ятих населення Євросоюзу. Таким чином цей принцип дозволяє уникати ситуації, коли одна держава ветує рішення ЄС.
