Спроби Кремля схопитися за зону впливу, що вислизає в Центральній Азії, продовжують наштовхуватися на опір керівництва пострадянських республік. Слідом за Казахстаном, який висміяв пропозицію вступити до союзної держави Росії та Білорусії, від розширення формату співробітництва з Москвою відмовився Таджикистан.
Душанбе не розглядає питання про можливе приєднання до Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). Про це в середу, 7 червня, заявив офіційний представник МЗС Таджикистану Шохін Самаді, коментуючи заяви міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, котрий відвідав Таджикистан напередодні.
Назвавши Центральну Азію новим фронтом у протистоянні Кремля та «колективного Заходу», Лавров висловив сподівання, що Таджикистан стане членом ЄАЕС — блоку, куди, окрім Росії, входять чотири країни колишнього СРСР (Білорусь, Вірменія, Казахстан та Киргизстан).
Захід намагається «переформатувати політико-економічний ландшафт регіону під себе», пропонуючи програми співробітництва, але в Москві сподіваються, що таджикистанська влада таки «невдовзі визначить для себе вигоди від приєднання до Євразійського економічного союзу», сказав Лавров.
Це «питання не стоїть на порядку денному», відповів російському міністру Самаді. Він додав, що членство Таджикистану в ЄАЕС не обговорювалося ні на зустрічі Лаврова з президентом республіки Емомалі Рахмоном, ні на переговорах із міністром закордонних справ країни Сіроджіддіном Мухріддіном.
"Під час зустрічей у Душанбе акцент був зроблений виключно на питаннях активізації торговельно-економічного та культурно-гуманітарного співробітництва, регіональної безпеки, а також на взаємодії двох країн у рамках міжнародних організацій", - підкреслив Шамаді (його цитує ТАРС).
Агітація вступити до економічного союзу ведеться щодо Таджикистану з 2015 року. Але марно: Душанбе нарощує торгівлю з Китаєм, який поступово витісняє Росію з регіону, де вона раніше господарювала на правах «старшого брата».
Хоча Росія, як і раніше, найбільший торговий партнер Таджикистану, її частка знижується, а операції з Китаєм зростають: зараз це 25% проти 18%.
При цьому у Киргизії на КНР уже припадає майже 40% зовнішньої торгівлі, а на Росію лише 25%. В Узебікстані це 22% проти 18%. У Казахстані частки РФ і Китаю приблизно рівні — близько 18%, але влада має на меті розширення зв'язків саме з Пекіном.
"Китайський напрямок - наш пріоритет", - сказав в інтерв'ю Bloomberg заступник прем'єр-міністра Казахстану Серік Жумангарин, який також обіймає посаду міністра торгівлі та інтеграції. На травневій зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном президент Касим-Жомарт Токаєв поставив за мету довести оборот між двома країнами з $24 млрд до $40 млрд до 2030 року.
