Російська економіка після початку війни з Україною пережила безпрецедентну в новітній історії втечу капіталу, незважаючи на санкції, що ускладнили розрахунки із зовнішнім світом, та жорсткі валютні обмеження від ЦБ РФ.
Сукупний чистий відтік капіталу з країни з лютого 2022 по червень 2023 досяг $253 млрд, випливає з підрахунків Центру макроекономічного аналізу та прогнозування (ЦМАКП) і статистики Центробанку.
За 2022 рік, за даними ЦМАКП, із Росії пішло $239 млрд — вчетверо більше, ніж роком раніше (ця сума включає $13 млрд за довоєнний січень). У першій половині 2023 року відтік становив додаткові $27 млрд.
У відносному вираженні темпи вивезення капіталу сягнули 13% ВВП і побили всі можливі рекорди. Так, у 2008 році, на тлі світової фінансової кризи, і в 2014 році, після анексії Криму, це було близько 11% ВВП (близько $150 млрд на рік). Темпи відпливу з реального сектора економіки (нефінансових підприємств), за оцінками ЦМАКП, минулого року практично подвоїлися — 10% ВВП проти 5% ВВП у середньому протягом попередніх 13 років.
"Чистий приплив коштів за рахунком поточних операцій і чистий відтік коштів за фінансовим рахунком у 2022 році досягли безпрецедентних рівнів", - констатують експерти ЦМАКП.
Рятуючи заощадження від війни та санкцій, російські громадяни за минулий рік вивели на іноземні рахунки $64 млрд. Великий бізнес лише у зоні євро, за даними Європейського ЦП, залишив виторг на $90 млрд.
Десятки мільярдів доларів за продану за кордон сировину не сягають Росії: зараз компанії-експортери продають на біржі лише 22% виручки — удвічі менше, ніж рік тому, оцінює Віктор Туньов, екс-головний аналітик УК «Інгосстрах Інвестиції.
Частково це пояснюється торгівлею бартером, яку влада називає експортом та імпортом «у рублях». Його частка оцінюється в 39%, але це не єдиний чинник, упевнений Тунєв: «Де, в якій валюті та для яких цілей накопичено десятки мільярдів доларів за кордоном, — загадка».
У невідомому напрямку йдуть нафтові доходи приблизно на $2 млрд на місяць, зазначає він: фактичні знижки на російську нафту нижчі, ніж заявлені Мінфіном ($10 за барель замість $18–30), а ціни реалізації, відповідно, вищі. Ця різниця осідає на рахунках тіньових посередників та перевізників, які транспортують сировину під загрозою санкцій, зазначає
Bloomberg.
Заколот ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина, який шокував еліти та громадян танками, що йдуть на Москву, спровокував нову хвилю втечі капіталу. У червні валютні депозити в російських банках скоротилися на $10 млрд, хоча після мобілізаційної паніки минулої осені такий відтік не перевищував $1-5 млрд, зазначає Туньов. Політична криза безперечно викликала додатковий відтік коштів в іноземні банки, причому не лише з боку фізосіб, а й компаній.
