Генконсул Росії в Казахстані Євген Бобров втратив посаду після заяви про негативну ситуацію з російською мовою в республіці.
«Цей співробітник вже не в Казахстані. Він уже тут не працює. Він закінчив свою дипмісію», - сказав представник міністерства закордонних справ Айбек Смадіяров. Дипломат був генконсулом Росії в Алмати з жовтня 2018 року.
23 серпня Бобров заявив про «спад у рівні використання та вивчення російської мови» в Казахстані. На його думку, це сталося не лише «через об'єктивні причини», а саме скорочення російського населення до 15,2%; а й тому, що Міносвіти республіки проводить курс «на зміну держпрограми навчання з опорою на казахську мову».
Бобров зазначав, що в Казахстані поменшало російськомовних шкіл і класів, утворився дефіцит вчителів російської мови та літератури. «Загальна нестача викладацького складу з цих предметів сягає 20 тисяч осіб», — наголошував дипломат.
Смадіяров відкинув ці претензії та припустив, що Бобров «не був у курсі всієї інформації». Представник МЗС навів дані Міносвіти, згідно з якими з 7711 державних шкіл 3957 ведуть навчання лише казахською, 1203 — російською та 2551 — обома мовами.
За словами Смадіярова, планів щодо повного переходу всіх шкіл країни виключно казахською мовою немає, а громадяни мають право самі вибирати, якою мовою навчатимуться їхні діти.
За даними віце-міністра науки та вищої освіти Казахстану Куаниша Єргалієва, цього року Єдине національне тестування російською мовою складали 24% школярів.
У листопаді минулого року прокремлівський політолог Дмитро Дробницький заявив в ефірі держТВ, що Казахстан може стати наступною проблемою Росії після України. «Там також можуть розпочатися нацистські процеси. І росіян там багато, і територія там… Вибачте, і Семипалатинськ там, і ядерне паливо для нашого „Росатому“ теж там», — сказав він. Схожу риторику використав Кремль для виправдання вторгнення до України.
Висловлювання Дробницького спричинило великий скандал. МЗС Казахстану зажадало реакції керівництва Росії, після чого прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков закликав не слухати «вкрай незручні» висловлювання політологів із шоу пропагандиста Володимира Соловйова, зазначивши, що вони «аж ніяк не відображають офіційну лінію уряду».
У перспективі Казахстан планує відмовитись від використання кирилиці. Перехід на латиницю обговорюється з часів попереднього президента Нурсултана Назарбаєва. На рівні розробляються варіанти майбутнього алфавіту. У квітні президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що цю роботу слід продовжувати під керівництвом Академії наук, не допускаючи поспіху, щоб не повторювати помилок.
З X по XX століття у Казахстані використовували арабську графіку. 1929-го було здійснено перехід на латиницю. Однак у 1939 році СРСР встановив у республіці кирилицю.
