Російські чиновники не наважилися коментувати публікацію офіційної карти Китаю, де острів Уссурійський оголошено територією КНР.Жодного слова про ситуацію з картою, яка була представлена на початку тижня, не сказав на щоденних брифінгах прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.
Промовчали офіційний представник МЗС Марія Захарова і заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв, який раніше загрожував ядерним апокаліпсисом усім, хто зазіхне на територіальну цілісність Росії.
Як один прикусили якики депутати Держдуми, які у особистих телеграм-каналах та в ефірі пропагандистського ТБ пропонували скидати ядерні бомби на недружні Росії країни.
Китайська карта, яка регулярно публікується з 2006 року, викликала протести у низки азіатських держав,
зазначає CNN. Філіппіни назвали її «порушує міжнародне право» через включення до юрисдикції КНР своїх територіальних вод у Південно-Китайському морі.
Протест висловив МЗС Малайзії, який також виявив, що його акваторії позначені на карті як китайські. Територією КНР виявився індійський штат Аруначал-Прадеш, що викликало гнів у індійському МЗС. «Ми заявили рішучий протест дипломатичними каналами через так звану «стандартну карту» Китаю, в якій закріплені претензії на території Індії», — заявив міністр закордонних справ Аріндам Бакчі.
Китайський державний «Картографічний сервіс стандартних карток» 29 серпня представив комплект географічних карток на 2023 рік, де помітив територією КНР Великий Уссурійський острів на річці Амур.
Згідно з угодою між Росією та Китаєм 2008 року, острів був розділений між двома країнами. Нова офіційна карта Китаю відзначає цілий острів як східну точку китайської території. У пояснювальній записці наголошується, що «карта складена відповідно до національних стандартів оформлення кордонів Китаю та інших країн світу».
Великий Уссурійський острів займає площу від 327 до 350 квадратних кілометрів, залежно від рівня води у річці. З початку ХІХ століття між Росією та Китаєм йшла довга боротьба за контроль над ним, але у 1920–1930-ті роки острів був «взято під охорону» радянськими військами.
Після розпаду Радянського Союзу острів залишився під юрисдикцією Росії. Китай виявляв особливий інтерес до цієї території, заперечуючи її статус із 1964 року.
