Російський диктатор Володимир Путін у вівторок розчистив собі шлях до проведення президентських виборів на окупованій українській території в березні 2024 року. Це частина його плану, щоб утриматись на посаді принаймні до 2030 року. І це незважаючи на те, що російська війна змусила Україну відкласти власні національні вибори, адже країна живе в умовах воєнного стану, мільйони громадян переміщені. Про це пише
The Washington Post.
Очікується, що Путін, який є лідером Росії з 31 грудня 1999 року, офіційно оголосить найближчими тижнями, що балотуватиметься на п’ятий президентський термін. Путін точно переможе, враховуючи сфальсифіковану виборчу систему, за якою діячі антирежимної опозиції були ув’язнені або були змушені втекти з країни, щоб уникнути арешту.
Речник Кремля Дмитро Пєсков минулого тижня відмовився коментувати повідомлення про те, що Путін вирішив балотуватися, зазначивши, що російський лідер «не робив жодних заяв».
Як пише The Washington Post, у Росії, з її довгою історією маніпуляцій на виборах, головні припущення стосуються того, хто стане частиною «ініціативної групи» громадян, сформованої Кремлем для висунення Путіна – частиною спроби створити атмосферу хвилювання та галасу навколо того, що 71-річний Путін балотуватися знову.
Серед імен, повідомлених газетою «Коммерсант», як ймовірні члени групи підтримки діючого диктатора, були названі блондинка націоналістична співачка зі сценічним псевдонімом Шаман, перша росіянка в космосі 86-річна Валентина Терешкова, 78-річний кінорежисер Микита Михалков і 90-річний російський педіатр Леонід Рошаль.
Інша формальність – вибір кандидатів, які будуть протистояти Путіну. Серед можливих претендентів – давній лідер Комуністичної партії Геннадій Зюганов, якому уже виповнилось 79 років, і лідер націоналістичної Ліберально-демократичної партії Леонід Слуцький, якому 55 років. Проте ніхто із них поки не оголосив про рішення скласти конкуренцію багаторічному очільнику Кремля.
Ці двоє чоловіків є одними з небагатьох партійних лідерів, яким не заборонено балотуватися, на відміну від ув’язненого опозиціонера Олексія Навального та інших, більшість з яких були ув’язнені з політичних мотивів.
Критики кажуть, що Зюганов і Слуцький не є справжніми опозиційними діячами, а просто включені в систему, покликану створити вигляд демократії, без будь-якої реальної загрози для Путіна чи його режиму. Навального ж засудили до 19 років за «екстремізм» за те, що Кремль придушує інакомислення.
Американське видання нагадує, що російська влада зазвичай не допускає кандидатів, які сприймаються як загроза: Григорію Явлінському, співзасновнику прогресивної партії «Яблоко», не дозволили балотуватися в 2012 році, а Навальному заборонили це зробити в 2018 році.
Серед небагатьох кандидатів, які оголосили, що балотуватимуться, є опозиційний експерт Борис Надєждін, депутат місцевої ради муніципалітету Долгопрудного Московської області, який часто виступає на державному телебаченні та називає війну в Україні «фатальною помилкою».
Щоб створити умови для проведення виборів на території окупованої України, Путін у вівторок підписав закон, який дозволяє проводити вибори в умовах воєнного стану. Це свідчить про його намір провести президентські вибори, які мають відбутися в березні наступного року, у чотирьох тимчасово і частково окупованих областях України – Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій, де діє воєнний стан.
Путін, порушуючи міжнародне право, оголосив ці чотири регіони анексованими Росією. Крим, куди Росія вторглася і незаконно анексувала в 2014 році, з тих пір був включений в російські вибори. У вересні Росія провела регіональні вибори в Криму та частині інших чотирьох українських територій, а також у Росії. Вибори на окупованих територіях були широко засуджені як нелегітимні.
Як зазначають журналісти, рішення про проведення виборів президента Росії в окупованій частині України демонструє рішучість Путіна зробити незаконні анексії незворотними та свідчить про те, що їх обговорення не будуть розглядатися Москвою на будь-яких майбутніх мирних переговорах. Путін неодноразово звинувачував Київ у відмові від мирних переговорів, хоча Москва вимагає від України здати всю територію, яку Росія намагається захопити. Але капітуляція неприйнятна для більшості українців.
Вибори президента України також мають відбутися в березні, але Конституція країни забороняє проводити вибори в умовах воєнного стану. Голосування буде скомпрометовано через те, що Росія окупує більшу частину півдня та сходу країни, десятки тисяч українських солдатів воюють на передовій, а мільйони людей переміщені всередині країни, або живуть як біженці за її межами.
Минулого тижня президент Володимир Зеленський заявив, що «не час для виборів», додавши, що спекуляції на цю тему є «безвідповідальними».
Washington Post пояснює: оскільки російські військові готуються до тривалої боротьби в Україні, Путін проведе вибори на тлі жорстокої війни, яку російська еліта широко розглядає як катастрофічну помилку, яка спричинила величезні жертви. До того ж війна отруїла відносини Росії з її основними західними торговельними партнерами, і військо Росії не мало явної переваги, натомість перетворивши сусіда Росії на її смертельного ворога.
У будь-якій країні з вільними ЗМІ та чесними виборами війна була б рецептом потенційно катастрофічної втрати електорату. Останні опитування громадської думки показали зменшення підтримки війни, яку Кремль сподівався швидко виграти, але більшість росіян тепер очікує продовження ще принаймні ще рік.
У опитуванні минулого місяця, проведеному незалежним соціологічним агентством «Левада-Центр» йдеться, що 70% росіян підтримали б Путіна, якби він припинив війну, але лише 34% сказали, що підтримали б це, якщо б він повернув окуповані території Україні. В окремому питанні понад 56% висловилися за мирні переговори, тоді як 38% підтримали продовження бойових дій.