Останнім часом Болгарія виявляє прагнення євроінтеграції. Епоху Бойка Борисова, прем'єр-міністра Болгарії, було закінчено 2021 року, коли партія реформаторів «Ми продовжуємо зміни» Кирила Петкова здобула перемогу на парламентських виборах. Проте поширена дезінформація з боку Росії підриває зусилля країни у напрямку реальних реформ.
Про це пише
Euobserver.
Росія змогла утримувати контроль за системою управління Болгарії, використовуючи методи шахрайства та організованої злочинності. Після того, як Бойко Борисов витіснив соціалістів на виборах 2009 року та став близьким союзником канцлера Німеччини Ангели Меркель, фінансування від ЄС було відновлено. Проте протягом усього періоду правління Борисова не проводилося розслідування щодо неправомірного використання коштів ЄС Болгарією. Судова система, замість захищати верховенство закону, служила інтересам місцевої мафії, що сформувалася з колишньої комуністичної еліти.
Втім, намічаються зміни в ситуації, що свідчать про те, що привілейоване становище Росії в болгарському державному апараті починає слабшати. Угода партії «Ми продовжуємо зміни» про формування уряду минулого року, спільно з опозиційною партією ГЕРБ, поклала край дворічній політичній кризі. Весь цей час проросійський президент Болгарії Румен Радєв виходив за межі своїх конституційних повноважень, ухвалюючи рішення щодо зовнішньої політики. Під тимчасовим урядом, призначеним президентом, Болгарія чинила опір і санкціям і допомоги Україні.
Партія "Ми продовжуємо зміни" швидко реагувала на відновлення конституційного порядку в Болгарії. Новий прем'єр-міністр Микола Дєнков, вступивши на посаду, рішуче засудив лідера проросійської партії «Відродження» Костадіна Костадінова за пропаганду насильства. За перші півроку свого прем'єрства Дєнков ухвалив низку антикорупційних законів, включаючи створення органу для виявлення та розслідування чиновників, підозрюваних у корупції. Він також посилив зобов’язання Болгарії перед Україною.
Тим не менш, російське використання інформаційної сфери як зброя може порушити прагнення Болгарії до реформ і підтримувати російський вплив, що підтверджується високими результатами партії «Відродження» на останніх виборах.
Виникнення проросійської партії та її здатність використати спотворене уявлення про те, що прийом Західної політики суперечить національним інтересам Болгарії, призвели до вимог прихильників «Відродження» щодо закриття військових баз НАТО та проведення дострокових виборів на знак протесту проти підтримки України новим урядом. Поява «Відродження» в ролі третьої за величиною політичної партії в Болгарії збіглася з драматичним збільшенням російської пропаганди в болгарському онлайн-просторі в період з 2021 по 2022 рік. Фейкові повідомлення щодо допомоги Україні були виявлені на 400 болгарських веб-сайтах. Унікальні історичні, культурні та релігійні зв'язки Болгарії з Росією роблять її особливо вразливою для проросійських позицій. При цьому лише 11 відсотків болгарського населення підтримують ідею надання допомоги Україні.
Можливість партії "Ми продовжуємо зміни" повернутися до влади відображає сильне бажання Болгарії стати консолідованою демократією всередині ЄС. Проте, щоб протистояти ризику російської дезінформації, необхідно ефективно інформувати громадян про переваги європейської інтеграції. В іншому випадку Болгарія може знову опинитися під впливом Росії.
