Росія практично повністю відрізана від даних із західних метеосупутників.
Про це повідомив у так званий "глава Росгідромету" Ігор Шумаков.
За його словами, «донедавна» метеорологи отримували «досить велику кількість оперативної інформації» від EUMETSAT — міжнародної організації, яка налічує 30 країн-членів та оперує супутниками на геостаціонарній та полярній орбітах.
EUMETSAT призупинила членство Росії незабаром після початку вторгнення в Україну, але окремі держави, що входять до організації, включаючи Велику Британію та США, продовжували ділитися даними з російськими фахівцями. Ця інформація необхідна для «прогностичної діяльності», але з недавнього часу інформаційний потік від західних супутників практично вичерпався, нарік Шумаков (його цитує ТАРС).
За його словами, повністю замістити західні дані Росія зможе до кінця 2024 року після запуску власних гідрометеорологічних апаратів.
Як приклад він навів супутник «Метеор-М» №2-4, запущений у четвер із «допомогою ракети «Союз-2.1б». Апарат оснащений унікальним обладнанням, яке дозволяє супутнику бачити крізь хмари, проводити моніторинг акваторії морів та океанів, сказав Шумаков.
Станом на початок 2023 року російське супутникове угруповання в 26 разів поступалося за розміром американського: США на орбіті мали 4529 апаратів проти всього 174 у РФ. Від Китаю Росія відстала більш ніж утричі: той мав 590 супутників, згідно з підрахунками Bloomberg.
Наздогнати лідерів ринку найближчими роками Росії не під силу: вітчизняна модель виробництва космічних апаратів є неконкурентоспроможною, скаржився у жовтні минулого року голова «Роскосмосу» Юрій Борисов. Згідно з Борисовим, у США існують виробничі потужності, що дозволяють створювати близько 3 тис. космічних апаратів щорічно. У Китаї створено шість виробництв, здатних виробляти від 1200 до 1500 супутників на рік. У Росії це число обмежується лише 40 апаратами на рік.
